Багато років тому, ще в дитсадку, я вперше почула. чарівні звуки фортепіано. А згодом музика дедалі глибше входила в моє життя. У нашій родині немає музикант”-професіоналів, але всі дуже люблять співати. З шести років я почала відвідувати музичну школу.
Можу сказати, що я щаслива, бо своє життя пов’язала з цим різновидом мистецтва. Мені здається, що нема у світі людини, яка байдуже ставилася б до музики, адже в ній втілено все прекрасне, світле, добре і вічне. Музика завжди з людьми – і в радості, і в горі.
Мій улюблений композитор –
Ця мелодія заворожує, примушує замислитися над життям і його швидкоплинністю. Мені імпонує, що ні хвороби, ні злидні, ні самотність не змогли зламати волі і мужності цієї людини. Вже будучи тяжко хворим, він виношує величні задуми своїх останніх творів.
Особливі почуття в мене виникають, коли чую полонез польського композитора ОгінськоТо “Прощання з батьківщиною”.
Поляк за походженням, він палко любив свою батьківщину, але все життя аж до самої смерті повинен був провести на чужині У його творах звучить сум за рідною землею, за батьківським домом, біль від неможливості повернутись у місця свого дитинства.
А вальси Шопена зачаровують своєю мелодійністю та гармонійністю. Особливо мені приємно слухати “Вальс до-дієз мінор”, від якого віє легкістю, вишуканістю. До вподоби мені і сучасна естрадна музика. Українські співаки посідають дедалі помітніше місце в музичному житті молодої України.
Я люблю слухати мелодійну Таїсію Повалій, вишукану Ірину Білик, палкого Олександра Пономарьова. Проте класична серйозна музика, народна пісня зворушують мене більше, заспокоюють, пробуджують почуття прекрасного, дарують хвилюючі душевні переживання.-Класичну музику сприймаю як щось дуже високе, іноді загадкове і незбагненне, але таке прекрасне.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)