Творчість Джонатану Свифта доводиться на той період, коли в літературі активно відбувалося переосмислення минулого досвіду й зародження нових ідей. У житті письменникові часто доводилося зустрічатися зі слабістю, обмеженістю, підлістю й облудністю, що викликало в нього різку критику й осуд, які він відбивав у своїх добутках. У Свифта часто переплітаються реальність і фантастика, легкий гумор і відкрите обурення
Вищим досягненням письменника, своєрідним підсумком усього його попередньої Творчості став роман ” Подорож Гулливера “.
Мінливий зовнішній вигляд фантастичних країн, які відвідує Гулливер, підкреслює незмінність внутрішньої суті вдач і звичаїв, виражену тим самим пороків, що навкруги висміюють. Щоб створити ілюзію реальності подій, що відбуваються, письменник уводить у добуток опису морських подорожей, пригодницьку атмосферу. Ілюзія правдоподібності служить прикриттям іронії Свифта, що непомітно надягає на свого героя різні маски, що міняються відповідно до завдань сатири.
Весь текст роману Свифта наповнений алегоріями, натяками, схованими і явними цитатами. Натяки, каламбури, пародії постійно переплітаються, створюючи єдину картину, що виражає сміх автора в самому широкому діапазоні – від жарту до суворого обурення
Одним Зі значних розділів “Подорожі Гулливера” є “Подорож у Лилипутию”. Ця частина насичена натяками, безпосередньо уплетеними в дію. Не випадково автор підкреслює розходження в зовнішньому вигляді великого Гулливера й маленьких ліліпутів. Це співвідношення розмірів відбиває і якісні співвідношення в розумовому розвитку, моральних і моральних якостях, прагненнях, способі життя героїв
Крізь маленький ріст жителів Лилипутии яскраво проступають жорстокість, жадібність, підступництво великих міністрів і імператорів, дріб’язковість їхніх інтересів і прагнень. Мішенню сатири служать не тільки пороки англійського політичного життя, ний непомірно честолюбні претензії влади
З відкритої глузуванням розповідає Гулливер про свою зустріч із послом його імператорської величності: “Його превосходительство, піднявшись на мою ногу, проїхав до моєї особи в супроводі численної звиті. Він пред’явив мені свої вірчі грамоти з імператорською печаткою, поднеся їх до моїх очей, і звернувся до мене з мовленням…” Сатира звучить і в описі самої зовнішності жителів Лилипутии і їх правителів
Говорячи про його величність, автор пише: “Він був майже на мій ніготь вище своїх придворних; одного цього було досить, щоб вселити почтя тельний страх навколишньої”. Далі йде опис “дуже скромного й простий” одягу імператора: “золотий, шолом, прикрашений дорогоцінними каменями, ” золотий ефес” шпаги й: піхви, прикрашені брильянтами. А посади в цій країні лунають у ході вправ канатних танцюристів: “Той, хто стрибне вище всіх, не зірвавшись із каната, одержує вакантну посаду”.
Подібною сатирою перейнятий інші частини роману, у яких автор малює летучий острів, що ширяє над розореною країною; жорстокий мир гуингнмов і еху, у якому чітко видні ознаки самого тиранічного рабства; ученим, зайнятих вивченням математики, астрономії й зовсім не пристосованих до повсякденного життя й т. д. -“Подорож Гулливера” учить людей бачити обман і лицемірство, ненавидіти зло, боротися за волю й справедливість, гаряче любити ара вду. Доступність і переконливість роману Джонатану Свифта для читачів різного рівня зробили його цікавим читанням – починаючи, по вираженню друзів письменника, от кабінету міністрів і кінчаючи дитячій”. Його із задоволенням читають і будуть читати люди за всіх часів, незалежно від національності, віку й положення вобществе.