Одного разу я відчув себе чарівником. Мені потрібно було виконати завдання із зарубіжної літератури й прочитати “Маленького принца”. От і перевіримо мої магічні здібності.
– Раз, два, три! Маленький принц, будь ласка, прийди!
Я розплющив очі, здивувався й зрадів. Поруч зі мною стояв хлопчик, як на картинці в підручнику.
– У подорож? – запитав він. – Я знаю твоє бажання. І допоможу. Моя планета знаходиться біля астероїдів 325, 326, 327, 329 і 330.
На першому астероїді король одразу сприйняв нас як підданих і то не дозволяв, то
Мені, як і Маленькому принцу, теж захотілося швидше покинути цю планету.
Хто ж на другій планеті? Честолюбець. У короля всі піддані, а в цього пихатого – усі шанувальники.
Тікаймо далі.
Ми проминули планету пияка, навіть не повернувши туди. Навіщо? А от бізнесмен мене зацікавив, бо я й сам хочу бути бізнесменом.
Але виявилося, що між королем, пияком і бізнесменом різниці майже немає: той просто випиває, а той просто володіє усім, що може побачити. “Ці дорослі
У ліхтарника була та сама історія. Правда, він працював. Але робота ця була безглуздою. Планета крутилася все швидше, і йому доводилося щомиті гасити та запалювати ліхтар.
Це добре, що він виконує наказ, але ж він зовсім забув про себе – не спить, не їсть.
– Давай відкладемо подорож до інших планет до наступного разу. Мені потрібно летіти на свою планету. На мене чекає моя троянда.
Я обіцяв повернутися вчасно.
– Яка ж планета сподобалася тобі найбільше? – прокричав я услід своєму новому другові.
– Та планета, на якій живеш. Там усе твоє рідне й зрозуміле. Бережи те, що в тебе є.
Я повернувся на свою рідну планету й побачив, яка ж гарна наша Земля. Зелені ліси та ріки. Мій дім. Моя кімната.
Усе прекрасно. Особливо, якщо гарний настрій.