“Пан та Собака” Гулака-Артемовського – зразок реалістичної байки
Творча спадщина одного з визначних поетів передшевченківської доби Гулака – Артемовського порівняно невелика за обсягом, але цікава й різноманітна. Його байки відіграли важливу роль у розвитку української літератури перших десятиліть XIX ст. Письменник П. Білецький-Носенко в 1823 році писав: “Я смело могу уверить, что сказочки г. Артемовского – Гулака читались с таким же неописанным удовольствием, как “Энеида” г. Котляревского, что многие вытвердили напамять
Байка “Пан та Собака” є викриттям самодурства і розбещеності панів. Автор щиро співчуває безправним селянам-кріпакам, над якими жорстоко знущаються кріпосники. В алегоричному образі Рябка Гулак – Артемовський показав виняткову віддданість та чесність простих людей.
Собака прагнув догодити поміщику. Але все одно залишається винним і тоді, коли заснув, і тоді, коли охороняв панське добро. Після чергового покарання Рябко вигукує:
“Той дурень, хто дурним іде панам служити, А більший дурень, хто їм дума догодити!”
На жаль, байкар не виступає з гнівним осудом
Байка “Пан та Собака” була творчою удачею молодого поета. Завдяки народному колориту, сатиричним тенденціям у змалюванні кріпосницького ладу твір зіграв певну позитивну роль у розвитку реалістичної байки в Україні.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)