У нашому сучасному житті, майже не відстаючи від стрімкого темпу розвитку технічного прогресу, відбуваються етичні, моральні і культурні зміни у суспільстві. Одночасно з цими змінами змінюється й наша мова. Проте, яких би змін не зазнавала наша наука або суспільство, існують деякі аспекти нашого життя, яких не повинні торкатися зміни і які не повинні зникати зовсім.
Я вважаю, що до них можна віднести нашу культуру і мову, а якщо точніше, то культуру мовлення.
З давніх часів уміння людини правильно говорити вважалося однім з головних чинників
Більшість людей не тільки невірно ставлять у словах наголоси, а й неправильно вимовляють звуки, ковтають фрази і навіть частини слів.
До того ж, докучають нам і слова паразити. Іноді через них неможливо зрозуміти, що хоче висловити людина, не кажучи про
Якось я спробувала звертати увагу не тільки на те, що розповідають мені однокласники, родичі та просто люди навколо мене, а й на те, як вони це роблять. І мені стало здаватися, що кожен розмовляє своєю власною мовою, майже незрозумілою для інших. Головною причиною такого непорозуміння був так званий сленг. Через нього досить часто люди старшого покоління не розуміють молодь. І, хоча я вважаю, що немає нічого страшного в тому, що мої ровесники користуються сленгом, але щоб використовувати нетипові слова, треба навчитися правильно розмовляти на чистій українській мові, мові, якою розмовляли наші батьки, діди і прадіди.
Кожен з наших співвітчизників повинен вміти висловлювати власні думки красивою літературною мовою.
Яскравіше нашу мову робить використання синонімів та інших засобів, а ось нейтральні слова роблять наші промови нецікавими для інших. Людину, яка володіє гарною мовою, лаконічно і ясно висловлюється, просто приємно слухати. А коли людина має низьку культуру мови, то навіть якщо вона говорить правильні речі, з нею важко погодитися, та й то, якщо вистачить терпіння її дослухати.
Недаремно існує приказка: “Хто ясно мислить, той ясно викладає”. І це, безумовно, повністю правильно.
На мій погляд, чистота мовлення є такою ж самою необхідністю, як, наприклад, особиста гігієна або чистота домівки. Адже жити в засміченій квартирі ніхто не погодиться, та й навіщо, якщо можна навести в ній порядок і прибратися. Так само можна навести порядок і у власних думках та власній мові. Тоді спілкування буде не тільки набагато ефективнішим, а й набагато приємнішим для кожного з нас.
Я думаю, що тоді ми всі разом отримаємо змогу відродити давню велич української мови, позбавити її від шкідливих слів і зробити кристально чистою.