Рядки Павла Тичини з твору “Я утверждаюсь” заслуговують уваги і детального аналізу, оскільки вони описують дуже важливі якості народу. Саме з цієї причини багато людей, які хочуть проаналізувати його творчість, в першу чергу прагнуть до аналізу саме цих, а не якихось інших слів. Таким докладним аналізом займуся і я в цьому творі.
Якщо не виривати цю фразу з контексту, а прочитати увесь вірш, то людині стає набагато більш зрозуміло, що малося на увазі Павлом Тичиною під час написання. Насамперед, коли Тичина говорить про народ, він має
А ось ворогом, опонентом в даному випадку є фашистський режим, який віроломно напав на Радянський Союз у спробі зробити нас своїми рабами і холуями. Якщо додати до цього той факт, що цей твір було написано в 1943 році, в переломний час війни проти фашистських загарбників, то багатьом людям стане дуже добре зрозуміло, що мається на увазі автором.
Однак народний рух, про який тоді писав Тичина, має бути активним не тільки під час війни. Народ хороший тим, що він найкраще
В таких обставинах багато людей стають здатними здійснювати справжні подвиги заради своєї рідної країни. Враховуючи, що за народом правда, ймовірність того, що народ в підсумку програє чи поступиться, вкрай мала.
За народом завжди правда. Яскраво виражена народна воля робить підвладним йому абсолютно все, що його оточує. І кожна людина, яка асоціює себе з власним народом, стає у багато разів сильніше, що, звичайно, є величезною перевагою зі всіх точок зору. На щастя, та боротьба, в якій брав участь народ під час написання Павлом Тичиною даної поеми, закінчилася успішно.
Хотілося б вірити, що народна боротьба буде залишатися успішною і надалі.