В житті кожної людини бувають такі моменти, коли всі мости безповоротно спалені і будь які шляхи назад навіки заблоковані; коли здавалося б надія на яке би то не було краще майбутнє безапеляційно втрачена; коли ті кому ти найбільше вірив виявляються найпідлішими зрадниками. В такі часи відчай поглинає людину із головою і вона готова себе їсти живцем за пригадані нею найдрібніші проколи. Тоді людина стає не схожою на саму себе і все більше заглиблюється у надумані проблеми. А насправді усі проблеми в голові.
Від незначної до тотальної. І
В усіх інших випадках це чистої води рюмсання і розкисання без приводу, акт слабкості, інфантильність. Саме в такі моменти проявляється істинна сутність людини. Саме в такі моменти загартовується характер людини із чавуну у сталь. Це перевірка
Вони зустрічатимуться із постійною періодичнітю у тій чи іншій мірі та формі, якщо ви налаштовані на великі звершення в першу чергу для самого себе. Тому не слід розчаровуватися у житті. Дійсно, – воно складне та несправедливе. Часто одим дістається все і одразу, в той час коли іншим нічого та ще й в мінус.
Не рідко чорна смуга не закінчується ніколи і людина до скону животіє. Проте життя далеко не чорно-біле. Воно, як мінімум багатогранне і як максимум цікаве.
Завжди можна знайти заради чого жити, головне не втратити віру у життя остаточно.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)