Вивчення творчості В. Шукшина – завдання складна й актуальна. Її решение необхідно з погляду науково-пізнавальної й нравственно-естетической. Не залишаючи нікого равнодушним, мистецтво В. Шукшина постійно народжує суперечки, наукові дискусії, доторие далеко ще не закінчені Герої В. Шукшина відверто, незалежно, гаряче сперечаються про вічний і сиюминутном, про добро й зло, про сенс життя, про покликання людини. Багато хто з них, як, наприклад, Сашко Єрмолаєв, Колька Піратів, Іван Дегтярев, Князєв, – максималісти, не схильні до компромісів,
Вони готові виправити всіх і вся, пропонуючи собственние конструктивні программи, виправлення, удосконалення. Шукшинские мислителі живуть у реальной обстановці, аж ніяк не тяготясь повсякденністю. Багато хто з них, люблячи життя, цінуючи її радості, у самій реальності відкривають щось нове, зауважува_ не іншими, як, наприклад, художник Саня Невєров (“Залітний”), священик (“Вірую!
“), Матвій Рязанцев (“Думи”). Мир героїв Шукшина многообразен, багатий фарбами, повнині динаміки. Пошук істини починається з познания навколишнього світу.
Реальний мир як місце перебування
У духовно-моральних позовуниях кожний з героїв проявляє своє сприйняття дійсності, свою натуру, духовну організацію. Перед ними розгортається сувій многохарактерних, зовсім неповторимих бачень, сприйняттів і думок. Їх психологічно переконайтельно виражена личностность дегавкає кожний пошук не тільки субъективним, але і як би пріоритетним, Що Містить у собі єдині у своєму роді відкриття. Як прожити життя?
У чому її висший зміст?
Герої знаходять відповіді, вимогливо пізнаючи оточующий мир, самокритично допитуючи себе. Вони справедливо думають, що безцінний дарунок життя злочинно растрачивать попусту. Людина тоді й велика, коли він почуває пульс окружающего його миру, гармонію з рухом буття.
У пошуках шукшинскими героями істини, через заблуждения, труднощі, у своєрідної мозаичной формі споровши персонажів, в істоті їхніх питань і відповідей, опровержений, у захисті моральних ідеалів відбилося загальне: социаль але-історичне й сучасне состояние народного життя.
У багатоголоссі проступають основні напрямки ідей і думок: життєстверджуючий початок, що поетизує життя, і рационалистическое, прихильники которого керуються ідеями целезгідності й користі. Поєднує їхній пафос заперечення міщанства, егоизма, приобретательства, користі – усього, що спотворює, спотворює вигляд життя. Свої ідеали письменник затверджує у всіх жанрах творчості.
Йому дорого прояв простих і прекрасних моральних почуттів, підтверджующих досяжність ідеалу: праця, пам’яти про батьківщину, про будинок отчому, любов до матері, відчуття кревного зв’язку із землею, радість спілкування з окружающим миром, – те коло переживений і відчувань, що очерчивает моральний вигляд людини, що свойствен живій душі.
В.. Шукшина хвилювали всі ті вопроси, якими жили народ і обществ,- від повсякденних до державно важливих. В. Шукшин, будучи гражданином своєї країни, російською людиною, художником, прагнув до пізнання життя окремої людини й народу в цілому. І всі свої знання й собственние думки про російський народ, його характере, долі, культурі, героїчному й важкому історичному шляху, про місто й село, про ті ситуації, які складалися під впливом наступления технічного прогресу, преобразующего сільське життя, воно воплотил у своїх героях
(1 votes, average: 5.00 out of 5)