Що я знаю про походження назви рідного міста
У ветхій фресці в храмі на стіні,
В прадавній вірі у Отця і Сина,
В суворій молитовній тишині
Горить свічею слово “Харківщина”.
О. Денисенко
Харків! Тут кожний камінець пахне річкою, тут кожна будівля – це жива історія, тут стільки фресок і картин, скульптур та мозаїки, що здається, ніби місто – це один величезний музей. Крізь віки він проніс своє благородство і неповторну красу.
… Гортаючи сторінки історії сивих віків, уважно вчитуючись у хвилюючі розповіді, пісні,
Оповита серпанком легенд та переказів і назва міста Харкова. Нині відомо декілька версій її походження. І часто буває тяжко з’ясувати, де закінчується вигадка, а де починається історія.
За одними даними, місто Харків названо на честь першого поселенця на вільних землях – козака Харитона (скорочено – Харко).
Існує ще одна версія, і її нам подає видатний український письменник Г. Квітка-Основ’яненко, корінний харків’янин, представник одного з найдавніших
Андрія взяв до себе пан Яселковський, саме його донька прозвала хлопця Квіткою, бо він був красенем. Молоді люди покохали один одного, втекли від батька та побралися. Разом із вірними козаками подружжя застосувало поселення неподалік від Чугуєва, яке так і назвали – Основа.
Через деякий час Андрій надибав гарне місце біля Бєлгородської криниці – з дикими фруктовими садами, річками, лісами… І побудували місто і нарекли його Харковом за назвою річки, яка текла повз нього.
Харків… Його історія сягає глибини віків, вона непроста і цікава. Треба тільки, не поспішаючи, уважно перегортати сторінку за сторінкою, і отримаєш можливість переміститися назад, побачити місто на світанку його виникнення.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)