Людська психіка являє собою саморегулюючий механізм. Якщо в житті людини відбувається один лише негатив і неприємні події, так чи інакше людина звикне і стане знаходити щось хороше і у своєму незавидному існуванні. Прикладів цьому безліч, можна постійно за ними спостерігати. Точно те??ж саме стосується і зворотного випадку. Іноді, коли у людини все добре і немає зовсім ніяких проблем, вона починає бачити негатив у звичайних речах, які абсолютно не мають бути їй неприємними.
Тобто, таким чином, кожному для повноцінного існування потрібні
Все написане вище важливо розуміти, оскільки завжди визнавати правду не так-то просто. Навряд чи хтось стане сперечатися із тим, що найбільш успішною і заслуговуючою на повагу є та людина, яка не закриває боягузливо очі на дійсність, а спокійно за нею спостерігає, робить правильні висновки і діє відповідно. Але зробити це важко.
Звичайна людина тяжіє до самообману, хоче перебувати в постійному спокої і розслабленості. Необхідно боротися з собою, змушувати себе бачити і усвідомлювати дійсність навіть у самих неприємних випадках. Наприклад,
Якщо цього не робити, то замість пошуку нових форм щасливого життя люди нерідко чіпляються за старе, тим самим створюючи проблеми не тільки самим собі, але й своїм близьким.
Необхідність завжди визнавати правду і прагнути до усвідомленого та правдивого життя. Це стосується не лише особистих відносин з іншими людьми. Це також стосується і суспільно-політичних відносин.
Приміром, у сучасному суспільстві заправляють капіталісти, які використовують найману працю людей і платять їм вкрай занижені заробітні плати. Можна закрити очі на дійсність, змиритися і сказати самому собі, що такий стан речей справедливий. Але це – не що інше, як самообман. У таких обставинах дивитися прямо правді в очі означає, по-перше, визнати повну несправедливість сучасного суспільства, де одні багато працюють та отримують мізерну винагороду, а інші нічого не роблять та жирують. А по-друге, потрібно боротися зміну та покращення ситуації тими засобами, які доступні людині.
Першим кроком для цього має бути непокора бажанням власної психіки заспокоїтися, замовкнути і змиритися з власною тяжкою долею. Людина за природою слабка, тому лише робота над собою і примус самої себе до не завжди бажаних дій може дати їй повну свободу.