Мистецтво народилося разом з homo sapiens. Розумною людина стала, коли почала діяти, створювати. Спочатку предмети, необхідні для житла, полювання, хліборобства. Але розумній людині недостатньо бути ситою і жити в теплі. Тоді і народилася творчість, якої вимагала душа.
А це вже і є мистецтво.
У першу чергу, я думаю, душа самовиражалася в співі, в іграх, у малюнках. Поступово розвивалися нові види мистецтва. Людина вже не мислила себе без поетичного слова, театру, живопису.
Наприкінці XIX – початку XX століття з’явився кінематограф, який,
Сьогодні людина вже не може уявити собі життя без прочитаного роману, без нового кінофільму, без прем’єри в театрі, без модного шлягеру й улюбленої музичної групи, без художніх виставок… У мистецтві людина знаходить і нові знання, і відповіді на життєво важливі питання, і заспокоєння від повсякденної суєти, і насолоду. Справжній витвір мистецтва завжди співзвучний думкам читачів, глядачів, слухачів.
Роман може розповідати про далеку історичну епоху, про людей, зовсім, здається, іншого способу і стилю життя, але почуття,
Нехай Ромео і Джульетта жили в далекій Вероні в дуже давні часи. Нехай друзі з “Трьох товаришів” не мої співвітчизники. Не час і не місце дії визначає моє сприйняття великого кохання і вірної дружби, описаних геніальним Шекспіром і Ремарком.
Картини, музика, театр, книги, фільми дають людині ні з чим не зрівнянні радість і задоволення, примушують її співчувати. Заберіть це все з життя цивілізованої людини, і вона перетвориться якщо не на тварину, то на робота або зомбі. Людство нагромадило в області мистецтва величезні багатства. Вони невичерпні.
В усіх музеях світу побувати неможливо, усі симфонії, сонати, опери не прослухати, усі шедеври архітектури не переглянути, усі романи, поеми, вірші не перечитати. Та й ні до чого. Усезнайки на перевірку виявляються поверховими людьми.
З усього різноманіття людина вибирає для душі те, що їй найбільш близьке, що дає поживу її розуму і почуттям. От чому в неофіційних анкетах завжди є питання про улюблену книгу, про улюбленого композитора і т. п. В області мистецтва критерій “любимо – не любимо”, “подобається – не подобається” відповідає тому, наскільки твір майстра співзвучний нашому світовідчуттю, які струни в нашій душі він зачепив.
Мій улюблений письменник – М. О. Булгаков. З його творів я більш за все люблю, читаю і перечитую “Майстра і Маргариту”, “Білу гвардію” і “Біг”. Відповідно улюблені фільми – “Дні Турбіних” і “Біг”.
Події в них реальні, герої – щирі у своїх думках і почуттях, художня вартість – величезна. Але головне – думка, закладена в основу цих творів: біль і тривога за долю батьківщини, бажання своїми діями допомогти країні в лихоліття.
Є в мене й улюблена картина – “Над вічним спокоєм” І. Левітана. Вона завжди заспокоює мої хвилювання і тривоги. Я тримаю репродукцію під склом письмового столу.
А музику я люблю сучасну. Зізнаюся чесно: до класики ще не доросла душа моя.
Кожна людина, якщо в неї є духовні запити, знаходить свій роман, свою музику. Протягом життя улюблені твори, думаю, можуть змінювати один одного, але незмінним залишається їхній вплив на людину, який облагороджує.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)