Цікаве словосполучення – віра в людину, адже прийнято вірити в Бога. Ну, або у власні сили. А тут – вірити в іншого.
Як же в нього вірити, адже він просто людина? Ніхто ж не ідеальний. До голови ж йому не залізеш, може, він щось там собі думає погане, щось проти тебе замишляє.
Я так думаю, що вірити в свого товариша означає, що треба йому довіряти. Вірити в те, що він добрий, хороший, здібний. Що він допоможе у скрутну хвилину. Що все у нього вийде.
Якщо хочете дружити з людиною, треба вірити в те, що і вона до вас добре ставиться.
А якщо
З часом друг стане набагато кращим, ніж був. Добрішим, надійнішим, серйознішим, наприклад. А ідеалів не буває.
Коли в людину вірять інші, вона відчуває за собою підтримку. Вона хоче виправдати надії своїх друзів. Коли буря кидає в повітрі літак, ніхто з пасажирів не міркує, на що здатний їхній пілот, чи добре вони його знають. Всі вірять пілотові як найліпшому другові, як ніколи ще ні в кого не вірили.
Ось так і треба вірити в людей, з якими хочеш бути разом.