Повітря, сонце, небо, земля – це багатство кожної людини. І дуже важливо все це зберегти. Раніше люди схилялися перед природою, вшановували її. Зараз людина хоче від неї взяти якнайбільше, забуваючи, що вона – гість на землі.
То ж берегти природу – це одне із важливих завдань людства.
І як сумно і прикро на душі, що на Україні не вберегли матінки-природи. Сьогодні трагічні дзвони лунають над нашою землею. Це дзвони пам’яті. Вони нагадують про страшну трагедію, яка відбулася в Чорнобилі.
Саме там у квітні 1986 року вибухнув атомний
Тяжкими роздумами про цю трагедію та її наслідки пройнята поема Івана Драча “Чорнобильська мадонна”.
Вже сама назва твору висвітлює його суть. Мадонна – це жінка, прекрасна своїм материнством, це життя і продовження роду, це безсмертя людства. Митці всіх часів зображували Мадонну, у кожного вона своя, неповторна, її образ проходить крізь століття. Любов та ніжність творили Мадонн.
Нова
На її очах змінився світ: ліс став “сонця рудіший”, пишна рослинність стала насиченою радіонуклідами. Тепер отруєні і земля, і вода, і повітря.
Але найстрашніше те, що смерть торкнулася своїм крилом і дорослих, і дітей. І вагітна жінка вже ніколи не буде знати спокою за ще ненароджене дитя. Гинуть дорослі сини, борючись зі страшним вогнем, гинуть матері, які неспроможні допомогти синам. Вогняний хрест тепер переслідує і синів, і матерів.
Ніхто не врятується, бо смертельний вогонь “женеться хрестом навздогін”.
Іван Драч намагається знайти витоки біди, чому вона сталась, і доходить страшного висновку: цю трагедію породили нелюди. Немає значення, хто вони: чи політики, чи вчені… Але вони будуть прокляті народом за недбалість, за байдужість.
Бог їм суддя.
І сьогодні обов’язок кожного з нас – зробити все, щоб ніколи більше не зазнала лиха Земля.
Люди! Бережіть землю! Бережіть заради дітей, онуків, заради життя!