Твір на тему: Берег дитинства

В кожної людини є два береги: один, від якого вона відпливає, а інший – до якого причалює. Та куди б не занесло життя, на яких мінливих і нетривких берегах-пристановищах, ви б не опинилися, яскравим вогником завжди буде світити берег дитинства.

Дитинство – безтурботна, найпрекрасніша пора людського життя. І, напевне, найбільше цінних знань ми виносимо саме з нього. Тут для нас все нове і цікаве, все стається вперше: перше слово, перший крок, перші успіхи та невдачі. Потім перше враження від світу, його пізнання.

Саме в дитинстві ми привчаємось

до праці, виконуємо перші доручення, у нас з’являються перші обов’язки. В цей період життя ми вчимося розрізняти добро і зло. В доросле життя ми вносимо все найкраще зі свого дитинства. І в першу чергу це ті знання, що нам дали батьки та школа.

Я добре пам’ятаю ніжний материн голос, її колискові, які вона співала над моєю колискою, міцні, натруджені батькові руки, які так часто підтримували мене. Ніколи не забуду чого навчали мене батьки, бо ж хотіли, аби я зросла справжньою людиною. Я буду пам’ятати їх настанови все життя і моїй вдячності немає краю.

Кожен з нас хотів би хоч на мить повернутися

в дитинство. Але це бажання не означає тужити за тим, чого вже не повернути. В цьому бажанні вкладено глибший зміст: причетність до рідної землі, синівського обов’язку, народних традицій.

Де б не була людина той солодкий відгомін рідного краю буде присутнім і відчутним на дотик незгаслої пам’яті з берега дитинства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Твір на тему: Берег дитинства