В кожної людини є два береги: один, від якого вона відпливає, а інший – до якого причалює. Та куди б не занесло життя, на яких мінливих і нетривких берегах-пристановищах, ви б не опинилися, яскравим вогником завжди буде світити берег дитинства.
Дитинство – безтурботна, найпрекрасніша пора людського життя. І, напевне, найбільше цінних знань ми виносимо саме з нього. Тут для нас все нове і цікаве, все стається вперше: перше слово, перший крок, перші успіхи та невдачі. Потім перше враження від світу, його пізнання.
Саме в дитинстві ми привчаємось
Я добре пам’ятаю ніжний материн голос, її колискові, які вона співала над моєю колискою, міцні, натруджені батькові руки, які так часто підтримували мене. Ніколи не забуду чого навчали мене батьки, бо ж хотіли, аби я зросла справжньою людиною. Я буду пам’ятати їх настанови все життя і моїй вдячності немає краю.
Кожен з нас хотів би хоч на мить повернутися
Де б не була людина той солодкий відгомін рідного краю буде присутнім і відчутним на дотик незгаслої пам’яті з берега дитинства.