Твір на тему: Мелодії дитинства

Мабуть, важко знайти на земній кулі людину, яка б не любила музику, не співала б пісень. Не всякий має чудовий голос або абсолютний музичний слух, але кожен співає. Ми співаємо, коли нам весело, коли відчуваємо радість, щастя, співаємо, щоб підняти собі настрій, співаємо, готуючи їжу, прибираючи у квартирі чи збираючись на важливу зустріч.

Ми співаємо навіть тоді, коли нам нелегко й сумно. Бо пісня, як ніщо інше, впливає на наші емоції, на наш внутрішній світ, допомагає побачити та зрозуміти почуття, думки, хвилювання інших людей.

Пісня дає

змогу кожній людині найповніше зрозуміти себе саму, розкрити себе, висловити те, що приховано від інших. За допомогою тієї чи іншої мелодії ми висловлюємо свої думки та почуття, розвиваємо пам’ять, збагачуємо душу. Коли ми чуємо приємну мелодію, ми почуваємо себе добре та спокійно, стаємо веселішими, або, навпаки, глибоко замислюємося.

Чому ми так легко сприймаємо музику? Мабуть, це дається від самого народження. З перших хвилин життя людина зустрічається з музичним світом, коли чує колискову, яку співає їй мати.

Найщасливіші моменти для матері – просто тримати свою дитину на руках, міцно її обіймати і тихенько,

заспокоюючи та заколисуючи маля, співати якусь пісеньку – народну, колискову, дитячу. Дитина слухає найкращий у світі ніжний мамин голос, який захищає її від усього поганого, і це теж щастя. Дитина, засинаючи, слухає про темний ліс і сірого вовка, блакитну річку і тепле сонечко, синє море і дужі кораблі.

Дитині сниться ця казка.

Мати може співати і невеселу, навіть сумну пісню, бо життя може бути і таким. Але вона впевнена, що її дитина не зіштовхнеться з образами, розчаруванням, жалем і болем – кожна мати бажає своїй дитині найкращої долі.

Мелодії дитинства – це веселі пісні тата, які він наспівує, коли займається суто чоловічими справами: розпилює дошки, лагодить меблі, наводить порядок серед своїх будівельних інструментів. Ці бадьорі мелодії настроюють батька на робочий лад і допомагають краще, веселіше та швидше зробити роботу.

Мелодії дитинства – це веселі, бадьорі й радісні дитячі пісні: про левенятка та черепаху, які ніжаться на морському березі, про дівчаток та хлопчиків, довгошийого жирафа, на якому дуже хочеться покататись, про хлопчика, який дуже боявся щеплень, про цуценя, якого шукала його маленька хазяйка.

Ми слухали пісні, малювали до них ілюстрації, записували у зошит слова цих пісень, які дуже легко запам’ятовувались. Хотілося весело співати разом з героями мультфільму або дитячого кінофільму, танцювати й кружляти з друзями.

Зустрівши у перші хвилини життя, музика супроводжує нас весь час. Без музики, без пісні неможливо уявити собі життя людини, тому що без звуків, звичних мелодій воно було б неповним, блідим, сірим.

Нам потрібна музика: простий наспів і складні симфонічні твори, весела, легка пісенька й сонати Бетховена. Але найдорожчою мелодією, від якої починають прискорено битись наші серця, відроджуються найніжніші, найпотаємніші почуття, залишається мелодія нашого дитинства. Цю мелодію ми ніколи не забудемо, вона усе життя буде підтримувати наш зв’язок із дитинством, із затишком і спокоєм, які дарував нам ніжний спів матусі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Твір на тему: Мелодії дитинства