Життя кожної людини підпорядковано Великій Меті. В кожного вона своя. На шляху до неї люди долають багато перешкод та переживають нескінченну череду різноманітних події, як позитивних, так і драматичних. Для багатьох досягнення мети триває майже все життя. Тому доцільним постає питання: чи доцільним є підпорядковувати все життя їй?
Можливо, саме рух до мети і є визначальною силою?
На думку психологів, під час досягнення мети людина відчуває певне розчарування та спад життєвих сил. До цього стану призводить те, що багато зусиль, фізичних
Саме тому, в житті людини з’являються інші цілі, за для яких вона знов долає зовнішні та внутрішні бар’єри, міняє себе й оточуючий світ.
З огляду на це, можна сказати, що саме рух від однієї мети до іншої й змушує людину вдосконалювати саму себе, виходячи на вищий рівень саморозвитку. Згадаємо Енея з обох “Енеїд” – хоч Вергілієвої, хоч сатиричного Котляревського. На шляху до первинної мети головний герой змужнів, виріс, багато чого зрозумів.
Саме тому йому судилося стати
Процес досягнення мети вимагає напруження усіх сил душі, самодисципліну та виваженість, які формують стрижень особистості, гартуючи її душу. Таким чином, напрошується висновок, що саме рух до мети є визначальним та найважливішим у житті людини як особистості. А якщо бути ще більш точним, то саме Життя і є тим самим непереривним рухом до Великої Мети – самовдосконалення.