Та все ж ніяк не могли греки оволодіти містом. Тоді Одіссе́й1 умовив їх діяти хитрощами. Він порадив спорудити такого величезного дерев’яного коня, щоб у ньому могли сховатися наймогутніші герої греків.
Усе ж інше військо мало відплисти від берега і заховатися за островом Тенедосом. Коли троянці ввезуть коня в місто, тоді вночі вийдуть герої, відкриють браму міста грекам, які таємно повернуться назад. Одіссей запевняв, що тільки таким способом можна здобути Трою.
Нарешті, погодились греки на пропозицію Одіссея. Знаменитий митець Епей
Епей так щільно закрив отвір, яким увійшли герої, що не можна було навіть подумати, що в коневі є воїни. Потім греки спалили усі будівлі у своєму таборі, посідали на кораблі і відійшли у відкрите море.
З високих мурів Трої обложені бачили незвичайний рух у грецькому таборі. Довго не могли вони зрозуміти, що там таке діється. Раптом на велику свою радість побачили вони, що з табору греків здіймаються густі клуби диму. Збагнули вони, що греки покинули Троаду. Радіючи, повиходили
Табір справді був покинутий, тільки де-не-де догоряли ще будівлі. З цікавістю бродили троянці по тих місцях, де стояли недавно шатра Діомеда, Ахілла, Агамемнона, Менелая та інших героїв. Вони були певні, що скінчилася тепер облога, минули всі біди і можна взятися до мирної праці.
1 Одіссей – цар острова Ітака; уславився гострим розумом; був учасником походу на Трою.
Раптом у здивуванні спинилися троянці: вони побачили дерев’яного коня. Дивились вони на нього і ніяк не могли здогадатися, що це за дивовижна споруда. Одні з них радили кинути коня в море, а інші – везти в місто й поставити на акрополі1.
Почалася суперечка. Тут перед сперечальниками з’явився жрець бога Аполлона Лаокоон. Він палко почав умовляти своїх співгромадян знищити коня.
Певний був Лаокоон, що в коневі заховані грецькі герої, що це якась воєнна хитрість, вигадана Одіссеєм. Не вірив Лаокоон, що назавжди покинули греки Троаду. Благав він троянців не довіряти коневі. Що б там не було, а Лаокоон побоювався греків, навіть якби вони приносили дарунки Трої.
Схопив величезний спис Лаокоон і кинув ним у коня. Здригнувся кінь від удару, і глухо забряжчала всередині нього зброя.
Та затьмарили боги розум троянців – вони все-таки постановили везти коня у місто. Мало здійснитися веління долі.
Коли троянці стояли навколо коня, все тісніше обступаючи його, раптом почувся голосний крик. Це пастухи вели зв’язаного полоненого. Він добровільно віддався їм у руки. Цей полонений був грек Сінон. Обступили його троянці і почали знущатися з нього.
Мовчки стояв Сінон, боязко поглядаючи на троянців, що його оточили. Нарешті заговорив він. Тяжко нарікав він, проливаючи сльози, на гірку долю. Зворушили Сінонові сльози Пріама і всіх троянців.
Почали вони розпитувати його, хто він і чому зостався. Тоді розповів їм Сінон вигадану історію, яку придумав для нього Одіссей, щоб обдурити троянців. Сінон розповів: коли греки вирішили припинити облогу, провидець Калхас оголосив, що боги за щасливе повернення на батьківщину вимагають людської жертви. І Калхас вказав на Сінона як на жертву богам.
Зв’язали греки Сінона і повели до жертовника.
1 Акрополь (давньогрецькою верхнє місто) – укріплена частина давньогрецького міста, розташована зазвичай на пагорбі.
Але Сінон розірвав мотуззя і врятувався від неминучої смерті втечею. Довго переховувався в густих заростях очерету Сінон, вичікуючи відплиття греків на батьківщину. Коли ж вони відплили, вийшов він зі свого сховища і добровільно віддався в руки пастухів.
Повірили троянці хитрому грекові. Пріам звелів звільнити його і запитав, що значить цей деревяний кінь, залишений греками у таборі. Тільки цього запитання й чекав Сінон. Прикликавши богів за свідків того, що говорить він правду, Сінон сказав, що коня залишили греки для того, щоб уласкавити грізну богиню Афіну Палладу. Кінь цей, за словами Сінона, буде могутнім захистом Трої, якщо троянці ввезуть його в місто.
Повірили троянці Сінонові. Спритно зіграв він роль, яку доручив йому Одіссей.
Ще ж дужче переконало троянців у тому, що Сінон говорив правду, велике диво, послане Афіною Палладою. На морі з’явилися два дивовижні змії. Швидко пливли вони до берега, звиваючись незчисленними кільцями свого тіла на хвилях моря. Високо здіймались червоні, як кров, гребені на їхніх головах.
Очі їхні блискали полум’ям. Виповзли змії на берег коло того місця, де Лаокоон приносив жертву богу моря Посейдонові. З жаху розбіглися усі троянці, а змії кинулись на двох синів Лаокоона і обвилися навколо них. Поспішив на допомогу синам Лаокоон, але й його обвили змії.
Своїми гострими зубами терзали вони тіла Лаокоона і двох його синів. Силкується зірвати з себе зміїв нещасний і визволити від них дітей своїх, та марно. Отрута проникала все глибше. Усе тіло зводить корчами.
Страждання Лаокоона і синів його жахливі. Голосно скрикнув Лаокоон, чуючи наближення смерті. Так загинув Лаокоон, бачачи жахливу смерть своїх ні в чому не винних синів, загинув тому, що хотів, всупереч волі богів, врятувати рідну землю.
А змії, зробивши своє жахливе діло, поповзли геть і зникли під щитом статуї Афіни Паллади.
Загибель Лаокоона ще дужче переконала троянців, що вони повинні ввезти дерев’яного коня в місто. Розібрали вони частину міського муру, бо величезного коня не можна було провезти через браму, і з тріумфом, співами й музикою потягли коня канатами у місто. Чотири рази зупинявся, вдаряючись об мур, кінь, коли тягли його через пролом, і грізно гриміла в ньому від поштовхів зброя греків, але не чули цього троянці.
Нарешті, притягли вони коня в акрополь. Віща Кассандра вжахнулася, побачивши в акрополі коня. Вона віщувала загибель Трої, але сміхом відповіли їй троянці – адже її провіщенням ніколи не вірили.
У глибокій мовчанці сиділи в коні герої, пильно прислухаючись до кожного звуку, який доносився ззовні. Чули вони, як кликала їх, називаючи на ймення, пишнокудра Єлена, наслідуючи голоси їхніх дружин. Насилу вдержав одного з героїв Одіссей, затиснувши йому рота, щоб він не відповів.
Чули герої тріумфування троянців і шум веселих бенкетів, що справлялися по всій Трої з нагоди закінчення облоги.
Нарешті, настала ніч. Усе змовкло. Троя поринула в глибокий сон.
Біля дерев’яного коня почувся голос Сінона – він дав знати героям, що тепер можуть вони вийти.
Сінон встиг уже розпалити й велике вогнище біля брами Трої. Це був знак грекам, які заховались за Тенедосом, щоб швидше спішили вони до Трої. Обережно, намагаючись не робити шуму зброєю, повиходили з коня герої; першими вийшли Одіссей з Епеєм. Розсипалися по заснулих вулицях Трої герої.
Запалали будинки, кривавою загравою освітлюючи гинучу Трою. На допомогу героям з’явилися й інші греки. Через пролом вдерлись вони у Трою. Почалася жахлива битва. Троянці захищалися, хто чим міг.
Вони кидали в греків палаючі колоди, столи, начиння, билися рожнами, на яких щойно смажили м’ясо для бенкету.
Нікого не щадили греки. Із зойками бігали по вулицях Трої жінки й діти. Нарешті, підступили греки до палацу Пріама, захищеного муром з вежами. З мужністю відчаю захищалися троянці.
Вони перекинули на греків цілу вежу. З іще більшою запеклістю пішли на штурм греки. Вибив сокирою браму палацу син Ахілла Неоптолем і перший вдерся в нього.
За ним вдерлися до палацу й інші герої та воїни. Сповнився палац Пріама зойком жінок і дітей.
Загинув Пріам у тому палаці, де жив стільки років, правлячи великою Троєю. Не врятувався ніхто з синів Пріама. Навіть онук його, син Гектора – Астіанакс був убитий: його скинули з високих мурів Трої.
Убив Менелай у палаці сплячого Деїфоба, дружиною якого після смерті Паріса стала Єлена. У гніві убив би і прекрасну Єлену Менелай, але стримав його Агамемнон. А богиня Афродіта знову пробудила в грудях Менелая любов до Єлени.
З тріумфом повів він її до свого корабля.
Усіх героїв Трої врятувався тільки Еней, який виніс на руках з Трої свого старого батька Анхіза і маленького сина Асканія. Пощадили греки і троянського героя Антенора. Ного пощадили греки за те, що він завжди радив троянцям віддати грекам пишноволосу Єлену і викрадені Парісом скарби Менелая.
Довго палала ще Троя. Клуби диму здіймалися високо до неба. Оплакували боги загибель великого міста. Далеко видно було пожежу Трої.
По стовпах диму і величезній заграві вночі дізналися довколишні народи, що впала Троя, яка довго була наймогутнішим містом в Азії.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
Готуємося до роботи з текстами
1. Дайте визначення античної літератури. Схарактеризуйте її основні риси.
2. Які перші грецькі племена стояли біля витоків давньогрецької цивілізації? Як назвали історики культуру цих племен?
3. Розкажіть про особливості Мікенської культури. Доведіть, що Мікенська епоха стала основою для формування культури давніх греків.
4. Що вам відомо про міфологічні цикли, які виникли в Мікенську епоху?
5. Які з давньогрецьких міфів ви пам’ятаєте з програми 6 класу?
6. Поясніть, із чим пов’язаний занепад Мікенської культури. Чому після XII ст. до нашої ери настали “темні сторіччя”?
Працюємо над змістом міфів
7. Які події лягли в основу троянського циклу міфів?
8. Скільки років тривала Троянська війна, і що стало її причиною?
9. Чому вчинок царевича Паріса є негідним?
10. Назвіть імена відомих вам героїв троянського міфологічного циклу.
11. Розкажіть, що вигадав хитромудрий Одіссей, щоб заволодіти Троєю.
12. Що розповів полонений Сінон про коня, щоб переконати троянців?
13. Від чого застерігав Лаокоон співвітчизників і яка доля спіткала жерця та його синів?
14. Розкажіть про загибель могутньої Трої та її царя. Як троянці могли уникнути цієї трагедії?
15. Розкажіть, що сталося з винуватицею війни прекрасною Єленою.
16. Доведіть, що Одіссей цілком заслуговує, щоб його називали “хитромудрим”.
Узагальнюємо і підсумовуємо
17. Що символізує “яблуко розбрату”?
18. Вислів “троянський кінь” має позитивне чи негативне значення? Що, на вашу думку, він означає?
19. Хто в давньогрецьких міфах керує життями та почуттями людей і навіть визначає долі цілих народів? Аргументуйте свою думку.
20. Як у циклі про Троянську війну співвідносяться реальні й міфологічні причини нападу грецьких племен на Іліон?
Пов’язуємо новий матеріал із вивченим раніше
21. Згадайте із вивченого у 6 класі, що таке міф.
22. Які групи міфів вам відомі?
23. Доведіть, що троянський цикл міфів належить до міфів про героїв.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)