Літературне читання 2 клас – Віра Науменко
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
ОПОВІДАННЯ
МИКОЛА ТРУБЛАЇНІ
ХВИЛЯ-НАПАСНИЦЯ
Минув рік, як вони познайомилися та потоваришували. Ніколи Тико не ходив гуляти без Воло – хана.
Волохан ріс швидко, і тепер це був молодий дужий собака.
Якось Тико разом з Умком пішли до моря. Воло – хан біг попереду.
Вітру на морі не було, проте клекотів сильний прибій. Висока хвиля підіймалася на поверхні моря, котилась до берега, тут розсипалась і далеко заливала узбережжя. Хвиля котила багато
Вона то викидала їх на берег, то тягла знов у море.
Умк і Тико кидали камінці – пробували, хто далі кине. Дорослий Умк, звичайно, кидав далі.
Тико забруднив руки і хотів їх помити, присівши біля води. В цей час набігла хвиля. Від удару Тико впав, хвиля відкотилася від берега і забрала хлопця з собою. Умк не бачив цього, бо стояв спиною до моря.
Повернувшись на голосне гавкання Волохана, він побачив спочатку Тико, якого хвилею несло від берега, а далі й Волохана, що кинувсь услід за ним у море. Хлопчик незабаром зник під водою. Волохан теж.
Умк кинувся, щоб рятувати брата, але не встиг добігти
Умк поспішив їм на допомогу і витягнув обох на берег. З радісним гавканням плигав Волохан навколо нерухомого Тико.
– Назви персонажів прочитаних оповідань. Хто такі Тико й Умк? Чому песика назвали Волоханом?
– Розкажи, як подружилися Тико й Волохан.
– Прочитай опис тундри. Якою її змалював письменник?
– Прочитай опис прибою. Чому автор назвав хвилю напасницею?
– Як удруге було врятовано Тико?