Роман (франц. готап, нім. Котап, англ. поує) – епічний твір, у якому оповідь зосереджується на долі окремої особистості у процесі її становлення і розвитку, що розгортається у художньому просторі і часі. Роман представляє індивідуальне та суспільне життя як відносно самостійні стихії, що не вичерпують і не поглинають одне одного, і саме в цьому полягає визначальна особливість його жанрового змісту. Історія індивідуальної долі, що обумовлена саме цією “самостійністю”, набуває загального змісту.
Разом з тим доля героя роману, наближена
Роман виникає в античній літературі і являє собою у цей час побутові варіанти традиційних міфічних сюжетів із картинами приватного життя людини. У середні віки з’являється лицарський роман, для якого характерні свобода оповіді, живі діалоги, психологічні портрети персонажів. В епоху Відродження роман як такий виникає на останньому її етапі. Найвизначнішим зразком романного жанру тут є “Дон Кіхот” М. Сервантеса. Поетика класицизму ігнорувала роман.
Значного розвитку роман набуває в епоху Просвітництва.
Для свого роману Філдінг обрав живу розповідь, просякнуту м’яким гумором, чи гнівною сатирою. Великої майстерності досяг письменник у побудові діалогів (особливо яскраві бесіди і сварки грубого сквайра Уестерна та його “освіченої” сестри). Дотепністю, літературною ерудицією вирізняються авторські відступи Філдінга.
Роман побудовано у відповідності з чіткою композиційною симетрією. Твір складається з 3 частин, кожна з яких містить 6 книг. І частина присвячена життю героя у маєтку Олверті, ІІ – подорожі до Лондона, ІІІ – лондонському життю Тома. Кожній книзі передують вступні нариси, в яких автор обгрунтовує права і можливості нового жанру – роману, що органічно поєднує комічне і епічне начала.
Вперше в англійській літературі розповідь ведеться від 3 особи.
Традиції Філдінга розвивали послідовники письменника – Вальтер Скотт (він вважав Філдінга “батьком англійського роману”), Теккерей, Діккенс. Показове висловлювання Теккерея, який казав про Філдінга: “Який талант! Яка сила!
Він застерігає, роздумує, виношує, творить! Як багато правди залишила після себе ця людина! Скільки поколінь навчив він сміятися розумно й справедливо”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)