Видатний німецький гуманіст Фрідріх Шіллер замислювався над сенсом людського життя. Він вважав, що сучасна йому людина тратила простоту, щирість у стосунках з іншими і живе не за вірою, а за розрахунком і навіть у своїх ближніх вбачає вже не друзів, а суперників.
У драмі “Розбійники” показано протистояння двох братів – Карла і Франца, синів графа Моора, носіїв двох протилежних світоглядів. Карл ненавидить убозтво навколишнього життя, ставиться з презирством до тих, хто улесливо кориться володарям, утискує злидарів. Він не хоче жити
Закон примушує плазувати слимаком те, що повинно літати орлом”. Дізнавшись про рішення батька позбавити його спадка, він впадає у відчай, особисту образу сприймає як прояв несправедливості, що вже стало нормою в людських стосунках. Він з товаришами ховається в Богемському лісі, стає ватажком розбійників.
Карл починає грабувати багатих, вельможних і допомагає знедоленим та гнаним.
Зовсім протилежних ідей та принципів дотримується його браг Франц.
Мета життя Франца – задоволення власних пристрастей. Франц прагне влади і грошей і вважає, що немає такої перешкоди, яка б завадила йому домогтися свого.
Рідного батька він запроторив до вежі і прирікає на голодну смерть. Тим часом його починають переслідувати жахливі видіння, які можна назвати муками сумління. Зрештою Франц накладає на себе руки.
Одначе не перемагає і Карл.
У фіналі драми його охоплює сумнів: чи вірний шлях він обрав? І розуміє, що не тим шляхом він пішов. За свої злочини він розплачується смертю батька та нареченої Амалії і доходить висновку, що немає благородного вбивства чи високої помсти.
Зображуючи суперечки між брагами., між Карлом і законом, Шіллер порушує в драмі важливе питання: якщо проти насильства боротися насильницькими методами, то чи не стане й сам благородний месник злочинцем?
Автор вважає, що розплата неминуча для кожного, хто порушив моральний закон, незалежно від мотивів, за якими він це скоїв. У своєму творі Шіллер показав суперечність між правом людини на протест – з одного боку, та злочинністю будь-якого насильницького протесту – з іншого. Це протиріччя трагічне, бо, на думку автора, в реальному житті воно не вирішене.