Тамара Опанасівна Коломієць народилася в місті Корсунь-Шевченківський на Черкащині. Мати багато працювала, тому вихованням дівчинки займалася бабуся. Тамара виросла “у пелені бабусі Ганни”, яка була в міру релігійною, керувалася здоровим глуздом і прислухалася до народної мудрості. Ці риси характеру вона передала внучці.
Неписьменна баба Ганна знала напам’ять майже весь “Кобзар” і часто його цитувала.
Мама дівчинки працювала лікарем, але Тамарі ця професія була не зовсім зрозуміла: лікарня, амбулаторія, виклик, знову
Тамара Опанасівна належить до покоління, дитинство якого було перерване війною. Ще до війни дівчинка вміла читати. А потім усі підручники замінив “Кобзар” та бабусині козацькі й чумацькі сумовиті пісні, казки, загадки, лічилки, яких вона знала безліч. У дитинстві дівчинка надавала перевагу хлопчачій компанії і гралася виключно з хлопчаками. У шкільні роки мріяла стати
Якщо у школі задавали писати твір на вільну тему, то Тамарі легше було висловлюватись у віршованій формі. А коли в пам’яті народжувався якийсь рядок, то він, як правило, мав бути останнім і на нього “треба було вийти”.
Перша збірка лірики Тамари Коломієць – “Проліски” (1956) – з’явилася друком, коли авторка – студентка факультету журналістики Київського університету – мала 21 рік. Тоді ж молоду поетесу прийняли до Спілки письменників. На початку творчого шляху її помітив і благословив напутнім словом М. Рильський.
Першим редактором був М. Стельмах. Із більшими чи меншими перервами звідтоді вийшло 10 книжок лірики, зокрема “Осіння борозна” (1981), “Багаття на межі” (1984) та “Дорога в листопад” (1990).
72
А потім – 15 років – не мовчання поетеси, а невидавання її книжок. Були лише добірки в періодиці – газетах “Вечірній Київ”, “Хрещатик”, “Я, ти, ми”, “Вісті”, в журналі “Вітчизна”…
Нині поетеса скерувала свої зусилля в інше русло – у дитячу літературу. Питання рідної мови, святинь та ідеалів, такі актуальні сьогодні, старшим людям освоювати важко, а ще важче – міняти їх. Тому працювати треба з найменшими, вважає Тамара Опанасівна. Тож вона активно пише та співпрацює з різними видавництвами. У її творчому доробку – понад ЗО збірок оригінальних казок, віршів, небилиць, лічилок, смішинок, загадок.
Найвідоміші її книги: “Починаються дива”, “Жмурки”, “Пісенька про гнома”, “Пісня джерельця”, “Дощик-накрапайчик”.
Тамара Опанасівна досить активно якийсь час співпрацювала з популярним журналом “Пізнайко”. Нещодавно “Веселка” перевидала її “Веселе місто Алфавіт”. У Тамари Коломієць, за книжками якої виросло не одне покоління, – уже своя абеткова бібліотечка: вона має 6 абеток для 6 онуків.
Тамара Коломієць – щаслива мати і бабуся. Вона має двох дочок (Оксану й Мар’яну) і шестеро онуків. Стежками матері пішла донька – талановита поетеса Мар’яна Рочинь, а брат – Петро Коломієць – відомий сьогодні письменник, журналіст, автор багатьох історико-пригодницьких повістей.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)