“Так ніхто не кохав” (за інтимнмою лірикою В. Сосюри) (І варіант)

Тема кохання займає одне з важливих місць у всій світовій літературі. Люди оспівували кохання завжди. Не обминув цю тему і щедро обдарований природою поет Володимир Сосюра. Своїми віршами В. Сосюра наповнює душу читача красою, радістю, щирістю.

Простота, замріяність автора, м’яка задушевність відбилися у його творах. Про свої інтимні почуття Сосюра завжди говори відверто, захоплено і задушевно, не приховуючи радощів, болю, суму. Все це робить ліричну поезію митця дуже близькою серцю людини.

Я б забув і образу, і сльози… Тільки б знову

йти через гать, Тільки б слухать твій голос – і коси, Твої коси сумні цілувать… – Так говорить поет в одному зі своїх віршів “Коли потяг у даль загуркоче…”. У спогадах ліричного героя, яким і є сам автор, пропливають яскраві картини його юності. Перше кохання залишило глибокий слід у його душі, він усе б віддав, щоб повернути колишнє.

“Так ніхто не кохав…” – один з найкращих творів інтимної лірики В. Сосюри. Поет творить хвилюючу гаму людських почуттів, народжених коханням. Його ліричний герой романтизує своє почуття.

Йому здається, що воно єдине за всю історію людства: Так ніхто не

кохав. Через тисячі літ Лиш приходить подібне кохання. В день такий розцвітає весна на землі І земля убирається зрання… Почуття кохання пробуджує в душі ліричного героя все найкраще, приносить йому радість і щастя, надає сил.

Поет пише, що закоханий готовий навіть звершити нечуваний подвиг – зірвати з неба “Оріон золотий”. Солов’ї, ніжний вітер, верби, кручі, місячні ночі – все це пробуджує в душі людини надію на краще майбутнє, змушує радіти, любити. У вірші “Білі акації будуть цвісти” В. Сосюра завдяки чарівності свого срібного слова овіює нас легким вітром радості і наповнює серце переживаннями: Білі акації будуть цвісти В місячні ночі жагучі, Промінь морями заллє золотий Річку, і верби, і кручі… Багато поезій присвятив Володимир Миколайович і своїй дружині Марії, в них розкриті найромантичніші нюанси тієї любові, яка пройшла крізь випробування, злети і падіння.

Ця жінка супроводжувала поета до кінця його життя. На довгі роки стала Марія для нього єдиною любов’ю, музою: Іду, поспішаю, мов крилами мріє Зоря перед мене в простори щасливі… А губи шепочуть в блаженнім пориві Для мене єдине ім’я: Маріє!..

Інтимна лірика В. Сосюри має багатогранний характер. Тема кохання тісно пов’язана з темою синівської святої любові до України: Стиснулось серце до крику… В ньому злилися і ти, і Вона В образ єдиний навіки. Митець захоплююче і красиво відтворив світле почуття чистої любові, такої нестримної і жагучої, яка робить життя кожного з нас яскравим і цікавим.

Інтимна поезія В. Сосюри спонукає читачів до роздумів, підносить у помислах, робить благороднішими. Його вірші завжди хвилюватимуть наші душі, навчатимуть берегти найдорожчі людські почуття. Натхнення слів поета про справжнє кохання почули не тільки його сучасники, але й люди нашого часу.

Він дійсно вмів любити і сказав про це красиво, мелодійно, щиро.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

alt

Дізнайтесь вартість своєї роботи

Безкоштовна оцінка замовлення!

Оцінимо за півгодини!

“Так ніхто не кохав” (за інтимнмою лірикою В. Сосюри) (І варіант)