Та, ой, як крикнув же та козак Сірко. Та, ой, на своїх же, гей, козаченьків: “Та сідлайте ж ви коней, хлопці-молодці, Та збирайтеся до хана у гості!” Та туман поле покриває. Гей, та Сірко з Січі та виїжджає. Гей, та ми думали, та ми ж думали. Що то орли та із Січі вилітали, – Аж то військо та славне Запорозьке Та на Кримський шлях з Січі виїжджало.
Та ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що сизий орел по степу літає, – Аж то Сірко на конику виїжджає. Гей, ми ж думали, ой, та ми ж думали, Та що над степом та сонечко сяє. – Аж то військо та славне Запорозьке
Що то місяць в степу, ой, зіходжає, – Аж то козак Сірко, та козак же Сірко На битому шляху на татар оступає. Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло) Потреба постійно захищати свій рідний край від ворогів привела до створення Запорозької Січі. Свою могутність і славу Січ здобула завдяки чіткій організації, мужності, самовідданості козаків на чолі ч своїми кращими обранцями – отаманами. Кошовий отаман Сірко порівнюється у пісні із сизим орлом, а військо – із сонечком. Так виразилася всенародна любов до своїх захисників.
Пісня має характерні ознаки – повтори, вигуки, пестливо-зменшувальні слова, поетичний паралелізм, коли явища природи зображуються паралельно з явищами людського життя.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)