СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас

ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ

“ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ” – НАЙДАВНІШИЙ ЛІТОПИС НАШОГО НАРОДУ

СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА

В літо 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, почав він збирати багато хоробрих воїнів. У походах він ходив легко, мов пардус, і багато воював. Не возив він за собою в походах ні воза, ні казанів, не варив м’яса, а тонко нарізавши конину, або звірину, або воловину, підсмажував на вогні і так їв.

Не мав він і шатра, а спав,

підстилаючи у голови пітник із сідлом, і такими ж були і всі його воїни. А коли князь виступав походом, то посилав у інші землі із словами: “Іду на ви”.

В літо 971. Узяв місто мечем і послав до греків із словами:

– Іду на ви і хочу взяти вашу столицю…

І сказали греки:

– Ми не здужаємо вистояти проти вас. Візьми з нас данину на себе і на дружину свою, тільки скажи, скільки вас, і ми дамо на кожного.

Так говорили греки, підлещуючись до руських, як те вміли вони робити. І сказав їм Святослав:

– Нас двадцять тисяч, – і надбавив десять тисяч, бо було руських усього десять тисяч.

І виставили греки

проти Святослава сто тисяч війська і не дали данини. І рушив Святослав на греків, а греки вийшли на руських. Коли ж руські побачили їх – вельми злякалися такої безлічі воїнів. І сказав тоді Святослав:

– Нам нема куди відступати; хочемо чи не хочемо – треба битися. Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби. Якщо ж побіжимо – сором нам буде. Тож не побіжимо, а станемо твердо, а я піду попереду вас.

Якщо моя голова ляже, то про свої потурбуйтеся самі.

І відповіли воїни:

– Де твоя голова ляже, там і свої голови складемо.

І вийшли полками руські, і була січа велика, і переміг Святослав, і побігли греки.

Тоді пішов Святослав до столиці, воюючи і розбиваючи міста, які стоять і донині безлюдні… Дійшов Святослав до Царгорода. І дали йому данину. Він же взяв і на убитих, кажучи: “Візьме за убитого його рід”.

І повернувся Святослав на Дунай у Переяславець з великими дарами і великою славою.

В літо 972, коли настала весна, поплив Святослав через пороги. І напав на нього Куря, князь печенізький. Убили Святослава, узяли його і зробили чашу із черепа, обкувавши його, і пили з черепа печеніги.

ПОМІРКУЙ НАД ПРОЧИТАНИМ

1. Який приклад із біографії князя Святослава свідчить про його невибагливість у побуті? Прочитай ці рядки в тексті.

2. Про яку рису характеру князя Святослава свідчили його слова Іду на ви?

3. Перекажи епізод із літопису, у якому князь воював із греками.

4. Поясни, як ти розумієш слова князя Святослава: Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби.

5. Який приклад у бою показував князь Святослав своїм воїнам?

6. Як загинув князь Святослав? Перекажи цей епізод близько до тексту твору.

7. Продовж перелік рис характеру князя Святослава: хоробрий, невибагливий,….

8. Правдиву чи вигадану історію переказав літописець? Свою відповідь обгрунтуй.

ЗБАГАЧУЙ СВОЄ МОВЛЕННЯ

1. Князь Святослав каже воїнам: Якщо моя голова ляже, то про свої потурбуйтеся самі.

Сталий вираз голова ляже означає загинути. Наприклад:

Де полягла козацька голова думлива,

Виріс там будяк колючий та глуха кропива (Леся Українка).

У наступному прикладі знайди сталий вираз, який є синонімічним до сполуки голова ляже:

О, сором мовчки гинути й страждати,

Як маєш у руках хоч заржавілий меч.

Ні, краще ворогу на одна дати,

Та так, щоб голова злетіла з плеч (Леся Українка).

2. Князь Святослав звертається до своїх воїнів словами: Так не посоромимо землі Руської, а ляжемо тут кістьми, бо мертві не знають ганьби.

Сталий вираз лягти кістьми означає загинути, захищаючи когось. Наприклад:

Лягли кістьми незвані гості В той день гарячий… (Л. Забашта).

У наступному прикладі знайди сталий вираз, який є синонімічним до сполуки лягти кістьми:

Тепер, мабуть, у наймах прийдеться кістки зложити (Панас Мирний)

БУДЬ УВАЖНИМ ДО СЛОВА

Пардус – гепард. Конина – м’ясо коня. Воловина – м’ясо вола.

Шатро – намет.

Пітник – цупкий матеріал, що підкладали коневі під сідло.

Січа – битва.

1. Назви з-поміж слів рубрики “Будь уважним до слова” лише ті, які ми не вживаємо в сучасній українській мові. Про що це свідчить?

2. У літописі сказано: Ми не здужаємо вистояти проти вас. Візьми з нас данину на себе і на дружину свою. У якому з наступних речень слово дружина має таке саме значення, як у літописі?

Як люба дружина, то люба й в ряднині (Прислів’я

Закувала зозуленька

В зеленому гаї,

Заплакала дівчинонька –

Дружини немає (Т. Шевченко).

Носив єси [вітре] на байдаках,

На половчан, на Кобяка,

Дружину тую Святославлю (Т. Шевченко).

…Відчинилась міська брама,

І з дружиною малою

Вийшов князь з Переяслава (І. Франко).

ЛІТЕРАТУРА В КОЛІ МИСТЕЦТВ

Розглянь два зображення князя Святослава.

Які риси характеру руського правителя передали митці?

Пам’ятник князю Святославу в Запоріжжі. Скульптор В. Кликов

Лео Хао. Іду на ви! Фрагмент картини




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

СВЯТОСЛАВ УКЛАДАЄ МИР З ГРЕКАМИ І ПОВЕРТАЄТЬСЯ ДО КИЄВА. СМЕРТЬ СВЯТОСЛАВА – “ПОВІСТЬ ВРЕМЕННИХ ЛІТ”