РОМАНТИЗМ У ЛІТЕРАТУРІ
§ 2. ЕРНСТ ТЕОДОР АМАДЕЙ ГОФМАН. ДОЛЯ ТАЛАНТУ
Світ творів Гофмана
Гофман жив ніби в кількох вимірах, у кількох світах. Усе життя він був чиновником – сумлінним, стриманим, тямущим. Удень тягнув цю лямку, заробляв на хліб насущний. Але коли день добігав краю, він переносився у зовсім інший світ, де й цінності були інші.
Музика, краса, поезія – їх світ так вабив Гофмана. Тут були несподівані дарунки долі. Про один такий дарунок Гофман розповів у своїй першій новелі “Кавалер Глюк”.
Одного разу він
Говорили довго, а потім незнайомець запросив Гофмана до себе в гості. Удома він віртуозно виконав фінальну сцену з опери Глюка “Арміда”, і грав він цей складний твір, дивлячись у пусті нотні листки. Коли ж Гофман запитав ім’я маестро, то у відповідь почув: “Я – кавалер Глюк”.
Відповідь ця була така чудна й така принадна. Композитор Крістофер
Про це переконливо говорила музика, яка народжувалася з чистого листа.
Світ Гофмана – це особливий художній світ, створений могутньою фантазією автора. Майже завжди в центрі уваги письменника протистояння двох світів – романтичного й буденного, ілюзорного й реального. Герої Гофмана теж поділяються на два табори – “філістерів”1 і “ентузіастів”. “Філістерів” більшість, вони цілком задоволені життям і реальністю, не знають ніяких високих поривань.
Вони володарі й мешканці світу реального, де цінуються життєві блага, а все інше нічого не важить.
“Філістерам” Гофман протиставляє “ентузіастів”. Вони живуть в іншому вимірі, світ їх набагато ширший, складніший і прекрасніший. Над ними не мають влади ті життєві блага, що хвилюють “філістерів”. Глибока духовність і щире відчуття краси – ось їхні визначальні риси. Але справжніми “ентузіастами” їх робить те, що вони стають на захист духовності, борються проти обмеженості сприйняття світу філістерами й самі створюють красу.
Ентузіасти – це завжди митці, принаймні у своєму ставленні до краси й мистецтва.
1 Філістер (нім. Philister) – самовдоволена й обмежена особа з вузьким міщанським кругозором і святенницькою поведінкою; обиватель.
Гофман уважав, що драматизм або навіть трагедія життя полягає в тому, що “філістери” беруть гору над “ентузіастами” в реальності, залишаючи останнім лише світ уявний, фантастичний. Але ірреальне втрачає у Гофмана самодостатність; ілюзія, що можна підмінити дійсність фантастичним світом, у його творах руйнується. Гофманівський герой розуміє, що не можна сховатися від буденності в мріях. Як засіб руйнування ілюзій Гофман обирає іронію – прийом, який часто застосовували романтики.
Однак іронія Гофмана ніби змінює свій напрям: герой іронічно сприймає світ і намагається вирватися з його тенет, але автор, у свою чергу, іронізує над героєм, розуміючи марність намагань героя вирішити реальні суперечності життя.
Перевірте себе
Яку назву мав перший твір Гофмана?
Якою була провідна тема його творчості?
У яких видах мистецтва виявився талант видатного романтика?
Які два світи протиставляє Гофман у своїх творах?
Кого він називає ентузіастами?
Попрацюйте з репродукціями картин
Розгляньте гравюру І. Пассіні (на с. 123). Що привертає увагу в обличчі людини, зображеної на портреті? Поміркуйте, чи можна з цього портрета судити про характер людини, її нахили.
Яке враження справив на вас цей портрет?
Прочитайте фрагмент із нарису В. Шевчука “Туга за казкою”: “Маляри, що полишали нам портрети Гофмана, сприймали його по-всякому: одні вирізняли його й справді небуденні очі, наливаючи в них безумного вогню, інші бачили в ньому іронічно-примруженого чоловіка, ще інші – мрійника із задумливим поглядом, а сам Гофман – так, із нього був ще й добрий маляр – відтворив себе негарним, з важкуватим обличчям, тривожними очима й добрими, хоч трохи неправильними губами. А проте всі, хто лишив нам зображення геніального письменника, мали рацію. Кожен-бо доніс якусь одну визначальну рису його неординарної особи”.
Поміркуйте, чи є серед цих описів портрет роботи Пассіні? Відповідь обгрунтуйте.