ГОФМАН
(1776-1822)
Ернст Теодор Амадей Гофман народився в місті Кенігсберзі, що було на той час одним із центрів культурного й духовного життя Німеччини. За сімейною традицією Гофман став юристом, але серце його належало мистецтву. Понад усе любив музику, будучи справді обдарованим музикантом: писав музичні твори, в тому числі опери, диригував оркестрами, навчав співів і співав сам, був виконавцем музичних п’єс.
Проте на життя Гофманові довелося заробляти канцелярською службою. Через революцію, наполеонівські війни обстановка в
Європі
Його перший літературний твір побачив світ 1809 р. Це була новела “Кавалер Глюк” – поетична розповідь про музику і музиканта. Загалом герої Гофмана найчастіше – представники мистецьких професій. Проте словами “музикант”, “артист”, “митець” Гофман визначає не стільки фах, скільки романтичну, незвичайну особистість, людину, здатну за безбарвними сірими буденними речами побачити незвичайний
Його герой неодмінно мрійник і фантазер, йому задушливо й тяжко у суспільстві, де в ціні лише те, що можна купити або продати, і тільки сила любові і творчої фантазії допомагає піднестися над оточенням, чужим його духові.
Саме з таким героєм ми зустрічаємось у повісті “Золотий горець”, яку автор нарік “казкою нових часів”. Герой повісті студент Анзельм – предмет висміювання міщан, серед яких змушений жити, оскільки мало схожий на них: він снить і мріє наяву, з легкістю віддає останні гроші, не вміє спланувати власне життя. Саме через незграбність Анзельма, що перекинув кошик вуличної перекупки, і розпочинаються дивні пригоди, які завершуються незвичайними подіями в його долі.
В світі Гофмана фантастичне і реальне непомітно переходять одне в одне, а в пересічному раптом виявляється чаклунська сила, і все це нерозривно сплітається в житті та свідомості героя. Однак найстрашнішим виглядає побут, розмірене буття міщан, переконаних, що тільки вони, ті, що живуть за законами здорового глузду, абсолютно нормальні й завжди мають рацію. У повісті “Золотий горець” беруть гору поезія і краса.
Адже Анзельм, пройшовши крізь життєві випробування, зумів подолати тяжіння буденності і вирватися з її кола. “Ти довів свою вірність, будь вільним і щасливим”,- каже Гофман своєму героєві.
Письменник переконаний, що диво може статися з кожним, треба тільки бути гідним його. Ця думка проходить крізь усі Гофманові твори. Про це казка “Лускунчик і Мишачий король”, опублікована в 1816 р.
Радісно занурюється письменник у щасливий світ дитинства, дивних і захоплюючих історій. Казка просто-таки яскріє різними барвами, сповнена динаміки, ляльки виступають тут у костюмах різних народів. Розповідь казкаря ніби супроводжується музикою. У ній відчувається ритм танцю.
Через багато років після смерті автора П. Чайковський написав музику до балету “Лускунчик”, лібрето до якого створене за чудовою казкою.
У пізніх казках Гофмана герої знаходять свій ідеал не в країні чудес, як Анзельм у “Золотому горниці”. У фантастичній повісті “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” поетичний юнак Бальтазер знаходить своє щастя з дуже прозаїчною кремезною дівчиною Кандідою, всі ж дива в їхньому житті зведено до незвичного куховарства. А навколо вирує той самий страшний, філістерський світ, що його так ненавидить Гофман. В останні роки життя письменника побачили світ найбільші його твори: “Принцеса Бамбіла”, “Володар бліх”, роман “Життєві погляди кота Мурра” – один з найкращих творів літератури минулого століття. Всі ці твори мали неабиякий вплив на літературу XX ст.
У ній можна віднайти чимало героїв – тварин, що ведуть свої “родо-води” від гофманівських котів.
Казки Гофмана не схожі ні на які інші, під його пером фантастичне виникає з реальних речей і подій; джерелом чудесного стає буденне життя. І тому казкове, чарівне відкриває нам інший, ще більш незвичайний світ – світ людських почуттів, мрій, прагнень.
Українською мовою окремі твори Гофмана перекладали Євген Попович та Сидір Сакидон.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)