Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая
І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів.
Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”.
ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета до народу. У ньому висловлюється палка любов до трудящих, до рідної землі, віра в те, що пригноблені повстануть, порвуть кайдани і побудують нове, справедливе
ІІІ. Використання образів-символів. У вірші річка Дніпро символізує могутнієш народу, готуючи читача до повстання, Шевченко змальовує картини природи після яких звучить відкритий заклик до повстання.
Т. Шевченко ніби забув про особистий мотив, яким розпочав вірш, смерть для нього не страшна. Поет мріє про те, щоб Дніпро поніс у “синє море кров ворожу”. У кінці “Заповіту логічно йде звертання до грядущих поколінь. Шевченко переноситься в манйбутнє, в нове суспільство, в якому не буде гнобителів.
Нову сім’ю народів поет називає великою, а потім підсилює, уточнює, вона буде вільною,
ІV. Поєднання особистого і суспільного. “Заповіт” Т. Шевченка має спільні мотиви з такими творами, як ода римського поета Горація “До Мельпомения вірш О. Пушкіна “Я пам’ятник собі воздвиг нерукотворний…”
V. Увіковічення пам’яті вірша “Заповіт”. Ще в 1868 році на текст “Заповіту” написав музику М. Лисенко і галицький композитор М. Вербицький. Але народною стала мелодія, створена 1870 р. полтавським композитором-аматором Г. Гладким.
Мотив “Заповіту” знайшов своє відображення і в скульптурній групі пам’ятника Шевченкові в Харкові.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)