11 клас
Сталь гартується в огні – а людина в труді
Праця, як кажуть, перетворила мавпу на людину. Хоч багато хто у цьому зараз сумнівається, але факт залишається фактом: людина й справді без праці не може існувати. Адже праця – це життя, яке має якийсь сенс.
Ким би була людина, коли б не працювала? Вона, на мій погляд, була б схожа на хробака, який тільки вдовольняв би свої потреби. І, мені здається, що чим більше людина працює, тим більше вона відчуває свою цінність, відчуває, що вона потрібна не лише собі та своїм близьким, а й усьому
Вона відчуває задоволення, щодень пройшов не марно, і їй вдалося чогось суттєвого досягти. Це набагато краще, ніж лежати на дивані, задравши догори ноги, чи плювати у стелю. Адже якщо увесь час знаходишся у такому положенні, то дуже швидко перетворишся на якусь безмовну амебу, яка немає зовсім ніяких бажань.
Я гадаю, що саме праця здавна була двигуном прогресу. Адже якщо б люди не працювали,
Звичайно, у загальнолюдському масштабі.
Докладаючи рук до будь-якої справи, відчуваєш, що зробив щось корисне для усього суспільства. Саме за допомогою людських рук неродючі землі перетворилися у родючі та щедрі. Людські руки змінили непроглядні ліси та високі гори. Працьовиті руки людини створюють чудові картини, величні статуї, надзвичайні твори мистецтва. Усе можуть зробити люд-ські руки!
Усе їм підкорюється.
Неможливо порахувати, скільки існує на світі професій! І кожна з них потрібна. Люди найрізноманітніших професій намагаються приносити користь своєю працею, знаючи, що хтось працює й на їхнє благо.
Праця – це життя. Протягом усього життя людина працює, починаючи з маленької допомоги батькам у городі чи у хаті, потім на роботі. Здавалося б, який сенс у тому? І як не дивно, людина відчуває задоволення, бо сидіти без праці їй не властиво.
Вона – це член суспільства, який повинен щось робити. Мені здається, що в цьому люди схожі до бджіл чи мурах, які повсякчас працюють.
Не варто принижувати себе лінощами, адже, я гадаю, вони ще нікого не прикрасили. Ніхто не любить нероб, безцільно розтрачуючих свій робочий час. Нікого не цікавлять люди, які більше працюють язиком, ніж руками чи розумом. Найчастіше вони не затримуються на робочих місцях, а літають з місця на місце, мов метелики.
Тому, на мій погляд, краще займатися якимось маленьким ділом, але яке приносить задоволення тобі та користь іншим людям, ніж взагалі нічого не робити.
І якщо ти хочеш чогось досягти, ти повинен наполегливо працювати. Адже попереду тебе чекає результат. І тільки від тебе залежить, яким він буде: чи задовольнить тебе, чи, навпаки, тільки роздратує. І якщо ти раніше почнеш працювати, то й раніше його отримаєш.
Праця – це самостійність, це відчуття незалежності від інших. Коли ти отримуєш за свою роботу гроші, то відчуваєш не тільки задоволення від того, що можеш тепер витратити їх на щось, тобі дуже потрібне, а й радість бути самому собі хазяїном: я – вже доросла людина, самостійна та незалежна.
Я хочу чим скоріше вирости, щоб замінити дорослих, які зараз докладають усіх зусиль, щоб виростити нас, поки що школярів. Але у майбутньому, на мій погляд, ми з моїми товаришами станемо добрими помічниками дорослих, будемо у них вчитися любити свою роботу і докладати усіх зусиль, щоб робити справи з найбільшою користю для суспільства.
Людина без праці перетворюється на трутня, який живе за рахунок інших. Щоб цього не сталося, потрібно працювати, фізично чи розумово. Лише тоді, на мій погляд, нам не треба буде боятися, що колись людина знову перетвориться на мавпу і знову залізе на дерево.
Хочеться вірити, що ніколи людина не перестане працювати, відчуваючи у праці постійну потребу. Недарма кажуть в народі: “Сталь гартується в огні – а людина в труді”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)