Леся Українка у своїх творах змальовувала народ не сліпою юрбою, а низкою яскравих особистостей, наділених рішучою вдачею, сильною волею, несхитним потягом до визволення. Сила, волелюбність і нескореність, мужність і патріотизм – характерні риси українців, які виділяла й оспівувала у своїх творах поетеса. Леся Українка з пристрастю людини-борця проти будь-якого гніту розвінчувала тих, хто добровільно ніс на собі ярмо неволі. З докором у голосі зверталася вона до сучасників, які не хотіли вставати на боротьбу із самодержавством, у поезії
Поетеса засуджувала пасивність, доводячи, що воля сама не прийде.
Над давнім лихом України Жалкуєм-тужим в кожний час, З плачем ждемо тії години,
Коли спадуть кайдани з нас.
Леся Українка своїми творами та вчинками переконувала сучасників, які журилися через важку долю рідного краю, нічого не роблячи для її покращення:
Нащо даремнії скорботи? Назад нема нам вороття! Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Цей заклик поетеси залишається актуальним і в наш час. Бо ще є багато людей, які не можуть пристосуватися до нових умов, тільки й чекають на
Вони прагнуть боротися з “антинародним режимом”, насправді ж нічого корисного для суспільства не роблять, тільки заважають іншим. Вважаю, що всі повинні наполегливо працювати, бути більш ініціативними, вірити в те, що життя можна змінити на краще. Тільки ніхто інший за тебе цього не зробить.
Тож працюй, дерзай, вирішуй, і мрії наші обов’язково здійсняться!
(1 votes, average: 5.00 out of 5)