“Мужність Лесі Українки”

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!

Я в сері маю те, що не вмирає

Ці слова, які Леся Українка промовляє вустами Мавки, на мій погляд, влучно описують характер самої поетеси. Страждаючи з дитячих років на страшну хворобу, стійко витримуючи страшенний біль, який завдавав їй туберкульоз кісток, Леся Українка не скорилась долі. Вона змогла стати зіркою української поезії.

Я вважаю, що саме всупереч своїй хворобі, не маючи змогу розвиватись фізично, жінка досягла великих результатів у духовному розвитку. ” Врятуєш душу, коли загубиш тіло”

казала вона.

Величезний вплив здійснило на українську поетесу і її оточення. Зростаючи в інтелігентній та творчій сім*і, дівчинка не могла залишитись байдужою до духовної краси. Часи, при яких народилась Леся Українка, була дуже тяжкими для України.

В той період заборонялось на тільки писати, а навіть розмовляти українською мовою. Але родина та сама поетеса не втратили українських корінь и спілкувались та творили рідною мовою. Леся Українка ніколи не боялась покарань за любов до рідного краю “Терпіть кайдани – то всесвітський сором, забуть їх, не розбивши, – гірший стид”

Мені здається, що саме

завдяки таким видатним людям, як Леся Українка, наша країна змогла вистояти та пройти всі випробування, які її спікали за весь період існування. І наостанок хочу згадати слова поетеси, які ми наразі повинні повторювати, як мантру:

Нащо даремнії скорботи?

Назад нема нам вороття!

Берімось краще до роботи,

Змагаймось за нове життя!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Мужність Лесі Українки”