Відоме висловлювання Декарта про те, що прочитання книг письменників, які жили колись давно або в певному середовищі, можна порівняти з власною подорожжю в той час або середовище, є абсолютно вірним і правильним. І причину правильності цього висловлювання слід шукати з урахуванням того, як людина сприймає читання і образи з прочитаних книг. Оцінити це може кожна окрема людина на своєму досвіді та у відповідності з тим, як вона сприймає прочитані собою твори.
Якщо говорити про мене особисто і те, як я сприймаю прочитане, то можна з упевненістю
Тобто, одночасно досягається дві мети – людина бачить реальність і відчуває, як іншим людям
Нерідко я зачитувався різними творами, знаходив у них безліч цікавого і радів, що починаю знати більше, ніж коли-небудь раніше у своєму житті. Безсумнівний той факт, що подорожі в той світ, який був описав авторами в їх творах, став для мене надзвичайно корисним, адже я зміг дізнатися багато нового і через це став інакше сприймати реальність, бути іншою людиною, ніж був раніше. З кожною новою прочитаною книгою я ніби набирався нового життєвого досвіду, ставав краще всередині і міг справлятися з реальними проблемами насправді більш ефективно.
Знаходити відповіді на питання світобудови в книгах – цілком можливо.
Одночасно з тим слід зауважити, що те, що я так сприймаю книги, зовсім не означає, що так само їх сприймають і ті, хто мене оточує. Я прекрасно обізнаний про той факт, що існує безліч людей, які взагалі не читають книжок, їм це нецікаво, вони впевнені, що користі від цього немає. Саме з цієї причини мені здається, що висловлювання Декарта підходить не для всіх.
Безумовно, це не заперечує того, що для деяких людей воно повністю вірно, але в той же час було б неправильним визнавати, що є і такі люди, для яких подорожувати разом з історією письменника зовсім не є необхідним.