Липневого ранку, коли сонце тількино зажевріло на сході, свої маленькі зелені голівки до нього повернули соняшники. Рожевий прозорий схід все більше і більше розпалювався, червоно-багряне сонце сходило над обрієм. Слідом за сонцем, стежачи за його рухом на небосхилі, повертали свої жовті голівки Соняшники. Обережно вони розкривали свої пелюстки, і згодом маленька зелена голівка перетворювалась на величезну Жовту квітку, що радісно посміхалася теплому сонечку.
Тендітний Соняшник є уособленням сонця на землі. Існує Легенда про те, що колись
Бог дав людям насіння, яке було скупане в сонці. І з цього насіння виріс Соняшник. Люди з давніх-давен вважають соняшник дитям Сонця. Соняшники завжди дивляться на Сонце, слідкують за ним, повертаючи свої жовті голівки за його ходом. Вранці, посміхаючись, розкриваються і ніби ніжаться під теплими променем
Настає ніч… Спить земля… Розквіт Соняшників – це народження сонця, здається, що все навколо палахкотить, переливається, заряджається сонячним теплом. Немов тисячі дитячих облич посміхаються до нас, кивають нам голівками, запрошуючи нас: подивіться, які ми прекрасні маленькі сонечка – Соняшники.
Цвітуть соняшники, радіють теплу і сонцю…