Скорочено – ВИБІР – БОРИС ОЛІЙНИК

Над штормом, над шабельним зблиском,

Над леготом теплим в житах

Гойдається вічна колиска

Маятником Життя;

Життю – ні кінця, ні начала.

І вічно по колу землі:

Комусь – лебеді від’ячали,

Комусь – ще сурмлять журавлі.

Один передбачливо очі

Прикрив ще за крок від межі,

Ввійшовши клітиною ночі

Тихенько: чи жив, чи й не жив?

А інший – на кроки не міряв:

Летів, і гримів, і… згорів,

І люди відкрили в сузір’ях

Зіницю нової зорі.

Коли б загадали: – Хочеш,

Одне лише слово твоє –

І вища – лаврова! – почесть

Чоло твоє обів’є, –

Я б вибрав найвищу почесть:

У чистім і чеснім бою

На чорному мармурі ночі

Зорю записати свою!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Скорочено – ВИБІР – БОРИС ОЛІЙНИК