Иоганна, дівчина-сирота двадцяти одного року, живе в занедбаному сарайчике для кіз, площею в три квадратних метри, що коштує в берега ріки. Мати в неї вмерла давно, а батько – запеклий гітлерівець, чиїх переконань Иоганна ніколи не розділяла, повісився перед приходом американської армії, залишивши дочки лист, у якому ще раз віддавав її проклятью за відсутність у ній усякого патріотизму. Один раз увечері в ріки вона знайомиться з американським солдатом Стивом.
Молоді люди закохуються друг у друга з першого погляду. Трохи пізніше, бачачи,
У ці ж дні вона, сама не своя від радості й здивування, уперше за останні п’ять років зустрічає подругу дитинства Руф Фардингейм. Після смерті батьків дівчини, забитих кийками на площі, неї. погнали в Аушвиц, а потім разом із двома іншими єврейками – у Варшаву, у публічний будинок для німецьких солдатів. У ніч перед звільненням Варшави будинок був зруйнований бомбою, а більшість його мешканок загинулася. Інші ж наклали на себе руки. З Руф’ю не трапилося ні т ні іншого, але виглядала вона, немов мертва
Через
Його члени піклуються про те, щоб надлишки, узяті ними в спекулянтів і просто заможних людей, попадали в руки самих незаможних городян. У суспільстві складаються одинадцять чоловік. Кожний з них взяв собі ім’я одного з апостолів Ісуса Христа.
Дванадцятий хлопчик, син судового слідчого, у гніві покинув суспільство, тому що не захотів називатися Іудою Искариотом. Иоганна кличе Давида, повідомляючи його, що Руф повернулася, друг же його, по кличці Уж, що був присутнім при цьому, біжить попередити про повернення дівчини її колишнього нареченого Мартіна, тепер молодого доктора. Мартін пропонує Руфі, який ніде жити, оселитися в нього. Зараз він живе в дерев’яній сторожці, де муляри колись зберігали свій інструмент
Людину, що вбила батьків Руфі, кличуть Цвишенцаль. Під час війни він як член нацистської партії був начальником кварталу, а тепер став досить великим спекулянтом, його будинок перебуває поза зоною руйнування. Один раз увечері “Учні Ісуса” під час відсутності спекулянта забираються до нього в будинок, перевозять всі його запаси до себе в церковний підвал, одночасно службовець їм штабом, і становлять повний список всіх товарів, вилучених у Цвишенцаля, що приколюють до воріт будинку американської адміністрації. Уночі спекулянта заарештовуються
Усе в місті знають про долю Руфі, і багато хто не розуміють, навіщо вона повернулася. Мартінові присутність дівчини в його будинку загрожує неприємностями на роботі, аж до звільнення. Особливо нахабні випади стосовно Руфі дозволяють собі члени загону нацистської молоді під предводительством колишнього есесівського унтер-офіцера Християна Шарфа.
Через два місяці життя в рідному місті Руф починає виявляти цікавість до життя. Вона відновляє свої заняття живописом
Серед її добутків пейзажі, малюнки на Теми концтабору й публічного будинку. Мартін хоче залишити місце в лікарні, женитися на ній і переїхати в пригород, у Спессарт, де нікому до них з Руф’ю не буде справи. Дівчина, однак, категорично проти весілля
Вона любить Мартіна й саме тому не може собі представити близькість із ним після всього того, що їй довелося перенести від чоловіків. Її подрузі Иоганне непросто будувати свої відносини зі Стивом: занадто багато чого розділяє їхні народи. Однак любов перемагає. Під час чергової їхньої зустрічі, коли дівчина довідається про майбутньому наступного дня від’їзді Стива в Америку й розуміє, Що може більше ніколи не побачити улюбленого, вона віддається пориву свого почуття
Пізніше вона з радістю довідається, що чекає дитини. Переписка молодих людей повна любові й ніжності. Стив в Америці чекає, коли буде знята заборона, що не дозволяє американцям женитися на німкенях, щоб повернутися в Німеччину за своєю нареченою й відвезти її до себе. Поплічники Християна Шарфа розробляють плани декількох диверсійних вилазок у місто й підпалу сторожки Мартіна.
Здійснити їх їм, однак, не вдається через втручання якоїсь людини, що обізнаний про їхні наміри й щораз перешкоджає приведенню їх висполнение.
Не знаючи, що людиною цим є Петро, керівник “Учнів”, і, помилково прийнявши за зрадника свого товариша Оскара, що відкрито висловлюється про божевілля й руйнівність їхніх цілей – відновлення нацистської Німеччини, – вони палять його в ріці, маскуючи злочин під нещасний випадок. Петро, що не бачив самого злочину, але знаючий, що зробили його Шарф і Зик, заявляє на них американцям. Нацистів заарештовують, але через кілька місяців, не довівши провини, німецькі слідчі органи їх відпускають
Вони, зрозумівши на той час, що зрадником у їхніх рядах є Петро, підбудовують йому на даху смертельну пастку. Петру, однак, вдається в неї не догодити. Він повідомляє Шарф і Зику, що написав кілька екземплярів листа про те, як була зроблена спроба з ним розправитися, і віддав їх у надійні руки.
Якщо з ним що-небудь трапиться, цей лист потрапить у слідчі органи й винних будуть судити. Нацисти залишають Петра впокое.
Тепер у них більше важливі цілі: їхній загін усе розширюється, і, бачачи, як погіршуються відносини між Америкою й Росією, як убожіють німці, вони готуються до рішучого удару. Трохи пізніше відбувається судове засідання із приводу діяльності суспільства “Учні Ісуса”. Ніхто не знає, хто в ньому складається, однак хлопці занадто многим уже встигли насолити й багато хто свідчать проти них.
Капітан американської адміністрації симпатизує цим поборникам справедливості й хоче скористатися судом, щоб заснувати фонд для незаможних. Згодом, щоправда, витівка його терпить крах. Цвишенцаля, що проходить по цій справі, відпускають на волю, навіть не взявши до уваги те, що він убив батьків Руфі, чому є два свідки, із самого завершення війни бажаючих дати свої показання
Від них відмахуються. Тоді Руф холоднокровно вбиває свого ворога й попадає на лаву підсудних. На суді зачіпається питання про моральну сторону й неупередженість правової системи післявоєнної Германії
Присяжні відмовляються виносити вирок Руфі, тим самим визнаючи дівчину невинної. “Учні Ісуса” роблять останній наліт на новий склад Цвишенцаля і йдуть усе разом до американського капітана, що напали на їхній слід. Капітан бере з них слово, що вони ніколи більше не будуть займатися своїм “шляхетним” справою, і відпускає їх по будинках. Хлопчики розпускають своє суспільство
На той час воно поповнилося ще двома членами, у тому числі однією дівчинкою. Иоганна вмирає при пологах. Руф виходить заміж за Мартіна, забирає до себе новонароджену дочку своєї подруги і їде разом із чоловіком Вспессарт.
Незабаром за дитиною приїжджає Стив, що вже роздобув документи, що дозволяють йому всиновити дочка, і відвозить її в Америку. Руф, що встигла прив’язатися до дитини, у розпачі плаче на плечі чоловіка. Мартін заспокоює її, цілує, чого колись, після свого повернення, вона йому ніколи не дозволяла
Тепер уже не такий недосяжної здається Мартінові його мрія: Руф, що зустрічає його перед їхнім будинком із власною дитиною на руках
(2 votes, average: 4.50 out of 5)