“Пребагато років тому буде назад” жил у Чертухине мужик Михайла Іванович Бачура на прізвисько Святої. На старості років умерла в нього дружина, і став він годуватися милостинею. Зустрів раз по дорозі дівку-старчиху, привів додому й женився на ній. Марья виявилася “бабою ділової” і привела господарство в порядок.
Так тільки Михайла вже старенький був, от і не було в них дітей. Пішов Михайла до чаклуна, а той говорить: якщо навколо землі обійдеш, це тобі допоможе. Пустився старий у шлях і зустрів по дорозі солдата
Солдат налякав
Сусіди говорили, що в Михаилы чорт у батраках, тому він так добре живе. Однак Марья, що незабаром затяжчала, умерла пологами
А мнимий Михайла (або теперішній, хто його знає?) повісився в лісі на осиці. Тіло ж дивним образом зникло з петлі. У будинку сусіди побачили бездиханну Марью й немовляти хлопчика
Вирішили його годувати
Коли сирота Мишутка небагато підріс, його віддали в подпаски до п’яниці й забіяки пастуху Нилові. Один раз Нил по-звірячому побив хлопчиська й на інший день знайдений був мертвим. Мишутка в напівдрімоті бачив, що вбив Нила людин з борідкою й паличкою. Став Мишутка пастухом
Всі б добре, але в корів стало пропадати полуденне молоко. Задумали чертухинцы утопити пастушка. Але один раз побачив Мишутка сплячого на березі величезного сома
Дячок Порфирій Прокопьич допоміг йому впоратися з рибою. Коли сомові розпороли черево, звідти полилося молоко: риба ссала молоко в корів, що забрідали у воду. На диво чертухинцев, повернувся в Село Михайла (або мнимого Михайла). Взяв він із собою Мишутку, стали вони разом ходити по мирі, збирати милостиню
У ту пору жила неподалік бариня Раїса Василівна Рысакова, або Рысачиха. Володіла вона селом Скудилище й жорстоко порола мужиків. Ледве не засікла до смерті самого смирного – Івана Недотяпу.
Утік Іван, а через час з’явився до старости Микиті Миронычу й приніс оброк барині – з милостыньки, що збирав. Здалося старості, що в Івана сяйво над головою. Приніс Микита Мироныч гроші барині, та взяла й сказала, що мужик не може бути святим, а хіба що чортом
Вирішила вона, що треба народ відпустити з панщини на оброк – нехай милостиню збирають, а з тих грошей оброк платять. Чоловік Рысачихи, генерал-майор, давно вмер, і не було їй відбою від сватів: була Рысачиха красунею. Часто їздив до неї й сватався князь Копито-Наливайко, Ще князь не давав проходу Аленушке, покоївці барині.
А тої, бідної, здавалося, що це генерал-майор приходить із того світла, її “тилискает”. Завагітніла Аленка, і бариня веліла видати її за виродка Хомку, що служив замісце ката
Тоді Аленушка під вікном у барині повісилася, Хомка на смерть засік ключницю Савишну, барынину обмовницю, а коваль Буркан, що любив Аленушку, убив Хомку. Рысачиха дала згоду князеві Копито-Наливайко. Той пояснив їй, що пороти селян потрібно не поодинці, а всіх відразу.
Але не встигло Скудилище пожити під його владою: “відпущені на оброк” селяни стали розбійниками, а Буркан – їхнім отаманом. Вони вбили князя
Грошові справи Рысачихи були в розладі. Прийшов день – описали її майно, багато чого пустили з молотка, сватів тоді не стало. Рысачиха зійшлася із зубожілим паном Бодягою, веселим і шахраюватим.
Але той зник року через три. Потім, говорили, з паламарем жила (або те був нечистий у вигляді паламаря). Стала бариня рідше пороти селян, Набивалася вона до усім у хрещені матері, а хрещеники її виявлялися сліпими: справа в тому, що вона доторкалася до їхніх очей чарівним перснем
А к Микиті Миронычу знову прийшов Іван Недотяпа й приніс оброк. Розповіли йому всю правду про бариню, тоді він гроші залишив старості із дружиною, И розкрив секрет: він володіє нерозмінним рублем, отовсюду возвращающимся до свого власника. Вирішив Іван від цього рубля позбутися, попросив запекти його в пиріг і подав Ми-хайле, що проходили мимо.
Староста викупився за Недотяпины гроші на волю. Але… у той же день цар даровал волю всім селянам. А останнього сина старости Рысачиха встигла засліпити.
Що було робити колишньої рысачихинским мужикам? Микита Мироныч завів постоялий двір і організував “злиденну справу”, яким і годувалися вчорашні селяни
Він постачав їх підходящої для жебрання одягом і одержував частину виторгу. У нього надворі зупинилися й Михайла з Мишуткой. Там же виявилася Секлетинья, сповитуха із Чертухина.
Вона прознала про нерозмінний рубль – той самий, що був знайдений на шиї в Мишутки.
Зображений на цій монеті рогатий “князь миру цього”. Захотіла Секлетинья заволодіти карбованцем. Уночі грабіжник підкрався до Михайлові й убив його, а з Мишуткой розправитися не встиг: Секлетинья вперіщила лиходія поліном.
А в мертвого Михаилы раптом виросли величезні вуси. Секлетинья пішла далі з Мишуткой. Вона спробувала відняти в хлопчиська рубль, але Мишутка втік від її.
Коли Секлетинья верталася в Чертухино, їй зустрілася Трійка, а на ній Мишутка й страшний “турецький анарал” з вусами, як у мертвого Михаилы.
“Анарал” наказав Секлетинье помовчувати. Однак вона все розбовтала в Чертухине на посиденьках. Незабаром у балакучої баби розпухнула Мова й вона вмерла
А Мишутка потім женився на Рысачихиной дочці й став паном, але це вже інша історія
(2 votes, average: 2.50 out of 5)