Уперше ми знайомимося з героями в березні 1848 р. у каліфорнійської Сьерре, коли вони майже гинуть від голоду, оскільки вже досить давно заблудилися в сніжну буру й розбили табір у якімсь каньйоні. Двоє з них, Филип Эшли, парубок неабиякого розуму й твердого характеру, і його кохана Грейс Кін-Рій, ідуть із табору з метою знайти яке-небудь поселення й повідомити його жителям про сбившемся з дороги, що гине в снігу, загоні переселенців. У таборі залишаються серед інших брат Грейс – Габриел Конрой і їхня трирічна сестричка Олли.
Перед тим як Грейс
Филип залишає Грейс у будинку одного гостинного лісоруба, а сам пускається у зворотну дорогу, у Голодний табір, щоб указати її братові й сестрі шлях до села. Однак, коли він виявляється в таборі, то зустрічає там загін
Филип Эшли, що взяв цей псевдонім з деяких причин тільки на час подорожі, насправді є колишнім військовим офіцером Артуром Пуанзетом.
У загоні рятувальників він зустрічає свого старого товариша по армії, і манера його поводження, розмови міняється, здобуваючи скептичний і трохи цинічний відтінок, хоча по всьому видно, що він людина добре вихований і утворений. Коли після обстеження трупів рятувальники доходять висновку, що серед мертвих перебуває й Грейс Конрой (по нашивці на плаття в однієї жінки, який перед відходом дівчина його віддала, коли сама переодяглася в чоловічий костюм), він вирішує не спростовувати це невірне тлумачення фактів і приховує, що сам є одним з мешканців, що спалися, Голодного табору. У середині травня, дарма прождавши повернення Эшли, Грейс, що видає себе за його сестру, іде до командуючого гарнізоном команданте Хуану Сальватьерре й просить у нього допомоги.
Від нього вона довідається, що рятувальна експедиція, відправлена на пошуки табору, уже повернулася й що серед загиблих знайдене тіло Грейс Конрой.
Тоді Грейс заявляє, що відбулася помилка, називає своє теперішнє ім’я й від хвилювання й слабості зомліває. У цей момент вона роняє документ доктора Деварджеса. Тоді секретар, мексиканець Рамирес, краде його й надалі використовує у своїх метах
Дону Хуану Сальватьерре стає жаль бідну виснажену дівчину, і він вирішує неї вдочерити. Наприкінці 1848 р. він за згодою Грейс визнає неї своєю дочкою, породженої поза шлюбом від принцеси-індіанки, і робить її спадкоємицею всього свого величезного стану. Під ім’ям донни Долорес Сальватьерры вона веде відокремлений спосіб життя в його володіннях і протягом декількох років зберігає інкогніто. Щоб виглядати, як індіанка, вона за порадою своєї служниці щодня вмиває особу й руки соком йокото, і вони офарблюються в бронзовий колір
Наступні п’ять років у романі не описуються, а далі автор розповідає про життя Габриела й Олли Конрой, про те, як вона складається по закінченні цих п’яти років. Вони живуть у старательському селищі за назвою Гнила Лощина на тій землі, що була подарована доктором Деварджесом Грейс, у маленькій хатині на пагорбі; побут їх дуже скромний, оскільки Габриелу ніяк не вдається Капасть на багату жилу. Габриела не можна назвати героєм у загальноприйнятому змісті цього слова, хоча у всіх своїх учинках він керується добрими спонуканнями.
Він наївний і погано орієнтується в щирому змісті происходящего.
Габриел має незвичайну фізичну силу, він у стані перебороти гірський потік, що розбушувався, але в бурхливому потоці життя він безпомічний. Так, один раз він рятує від загибелі, який їй загрожує прорив греблі, одну молоду особу, а згодом вона женить його на собі. Особу цю кличуть Жюли Деварджес.
Вона є розведеною дружиною покійного доктора Деварджеса.
Ніколи з нею познайомився Рамирес і, у надії завоювати її серце й поживиться на цьому обмані, віддав їй дарчу доктори на ім’я Грейс. Жюли видає себе за Грейс і приїжджає в Гнилу Лощину з наміром по суду відібрати в Габ-Риела його землю, у якій проходить багата срібна жила, їм ще не знайдена. Однак після того, як Габриел рятує її й вона бачить, що він дуже привабливий чоловік, вона закохується в нього й вирішує завершити справу полюбовно, тобто не через суд, а просто вийшовши за нього заміж.
У результаті свого заміжжя вона стає законною співвласницею землі Конроев.
Габриел довгий час навіть не підозрює про те, що Жюли видавала себе за його сестру, а також про щиру мету її приїзду в Гнилу Лощину. Рамирес у сказі від того, що його провели як у любовної, так і в діловій сфері. Він збирається помститися Жюли й Питеру Дамфи, тепер процвітаючому банкірові, що теж замішаний в афері з дарчої й, схвалюючи несподіваний хід Жюли, намагається прибрати до рук землю Габриела. За посередництвом Жюли Габриел дозволяє банкірові створити на основі своєї розробки акціонерне товариство з основним капіталом у Дамфи, оскільки на свої власні засоби він не може вести обробку руди, тому що це вимагає на першому етапі більших матеріальних вкладень
Він одержує від Дамфи велику суму, стає керуючим на його підприємстві й видній персоні в селищі, не втрачаючи при цьому властивій йому простоти й працьовитості. Рамирес тим часом уживає спроби похитнути стабільність підприємства Дамфи. Він замовляє в Сан-Франциско у своїх друзів фальшиву дарчу на ту ж ділянку землі, що був подарований губернатором докторові Деварджесу.
Він оформляє її на ім’я дона Сальватьерры й підкидає в папери вже покійного на той час команданте. Грейс виявляє дарчу, викликає до себе юриста й просить його з’ясувати, чи теперішня вона. Юрист працює в тім же будинку, куди приходив Рамирес до своїх друзів із проханням виготовити для нього фальшивий документ, і тоді вони випадково зустрілися.
Кличуть його Генрі Перкинс, він брат покійного доктора Деварджеса, що ніколи втік з його дружиною Жюли, однак своє теперішнє ім’я він ретельно приховує й веде дуже відокремлений і скромний спосіб життя. Він береться за виконання прохання донни Долорес (Грейс) і для з’ясування всіх подробиць справи спочатку їде в Сан-Франциско, а потім і в Гнилу Лощину. Щоб зрозуміти, чи коштує їй заявляти свої права на землю Конроя, Грейс запрошує ще одного юриста, Артура Пуанзета, того самого Филипа Эшли, що п’ять років тому був її нареченим, а тепер став відомим адвокатом
Спочатку вона намагається одержати консультацію через свою сусідку й приятельку, багату молоду вдову, власницю величезного маєтку, красуню Марію Сепульвиду. Однак пізніше вирішує й сама зустрітися з Пуанзетом. Парубок осліплений її красою, однак через темний колір шкіри не довідається в ній Грейс. Дівчина ж поводиться з ним досить стримано.
Один раз у церкві Грейс зауважує Рамиреса, як видно, що спостерігає за нею. Вона в сум’ятті й побоюється, що колишній секретар дона Сальватьерры довідається її. Однак на виторг їй приходить якийсь Джек Гемлин, гарний парубок, професійний картковий гравець, що з першого ж погляду закохується Вгрейс.
З Рамиресом незадовго до того його дорога вже перетиналася, і він харчує до цього слизького мексиканця відверту ворожість. Він збиває його з ніг, а Грейс тим часом устигає зникнути. Рамирес починає догадуватися, що донна Долорес це і є Грейс, однак її земляки частково переконують його в цьому.
Він відправляється в Гнилу Лощину з наміром розповісти наївному Габриелу все, що йому відомо про його дружину, і в такий спосіб досадити Жюли.
Однак під натиском Габриела він змушений відкрити свої карти завчасно й у такий спосіб виявляється не має змоги найбільше повно насолодитися своєю помстою й приниженням Жюли. Після розмови з мексиканцем Габриел іде від дружини в невідомому напрямку. Рамирес із погрозами призначає Жюли побачення в лісі, бажаючи порозумітися з нею. Придя на місце зустрічі, Жюли зі здивуванням зіштовхується з Генрі Перкинсом, своїм колишнім коханцем
Після розмови з ним вона тікає додому. Потім зустрічається з Рамиресом, що, по незначності й боягузтву своєї, намагається виправдатися й вимолити в неї прощення, оскільки сподівається, що вона знову повернеться до нього. Жюли відмовляється повернутися й ображає його.
Рамирес у пориві люті вихоплює ніж і намагається неї заколоти. У цей момент хтось кладе руку йому на плече
Це – Перкинс. Зав’язується бійка. Жюли ховається.
Вона біжить додому й пише Габриелу записку, у якій повідомляє, що в неї є нові відомості про Грейс (Рамирес встиг поділитися з нею своїми здогадами).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)