Склад – це частина слова, що вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря.
Склад можуть утворювати один або кілька звуків, але серед них обов’язково має бути голосний, який називають складотворним. Саме голосний звук в українській мові є центром (вершиною) складу, до якого можуть долучатися один або кілька приголосних.
Словесні формули наводяться за виданням: Ющук П. Практикум з правопису української мови. – К.: Освіта, 1994.
ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ! Кількість складів у слові дорівнює кількості голосних звуків у ньому.
Слова
Зверніть увагу! На відміну від морфеми, склад як частинка слова не є носієм певного лексичного чи граматичного значення. Це найменший мовленнєвий відтинок, який виділяється винятково своїми артикуляційно-акустичними ознаками.
Типи складів визначають відповідно до наголосу й кінцевого звука.
Залежно від наголосу Залежно від кінцевого звука
Наголошений Ненаголошений Відкритий Закритий
На який падає словесний
Ста-рйй, чи-та-ння,
Фе-нд-мен Закінчуються на голосний: лю-ди-на, пле-че, ру-ка, го-ло-ва Закінчуються на приголосний: спортсмен, від-важ-ний, старт
Примітка. Крім того, склади ще розрізняють за початковим звуком. Ті, що починаються із приголосного, називають прикритими (во-гонь, го-ріх), а ті, що починаються з голосного, – неприкритими (о-гірок, і-ніії).
Українській мові притаманні переважно прикриті склади.
Принципи складоподілу
Слова на склади ми ділимо, здебільшого скандуючи їх, проте складоподіл не є довільним. Слід пам’ятати, що в українській мові звучність зростає до вершини складу (її становить голосний звук) та виявляється тенденція до відкритих складів. А це означає, що межа складоподілу найчастіше проходить після голосного перед приголосним.
Основні правила складоподілу
1. Якщо поряд стоять однакові шумні звуки (обидва дзвінкі чи глухі), то вони належать до наступного складу: ща-стя, ка-штан, го-спо-дар.
2. Якщо із двох приголосних один дзвінкий, а інший глухий, то вони належать до різних складів: буз-ко-вий, до-ріж-ка, греб-ти.
3. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони роз’єднуються між попереднім і наступним складами: зем-ляк, дев’-ять, вір-ність, віль-но.
4. Якщо між голосними два приголосні – шумний (дзвінкий чи глухий) і сонорний, то вони належать до одного складу: му-дрець, лі-сни-цтво, бли-зня-та.
5. Якщо між голосними є кілька приголосних, то сонорні належать до попереднього складу, інші – до наступного: мор-ква, май-стер, мар-шрут.
6. Подовжені приголосні об’єднуються в склад із наступним голосним: гі-лля, ві-ття, ті-нню, за-ти-шшя.
7. Префікси не зберігають своєї цілісності й можуть розподілятися між складами, зокрема коли Корінь починається з голосного: ро-зо-ра-ти, бе-зі-ні-ці-а-тив-ний, бе-зу-спі-шний.
Зверніть увагу! Правила складоподілу не завжди збігаються з правилами переносу слів із рядка в рядок та поділу їх на морфеми. При технічному переносі часто відступають від правил складоподілу на користь морфемної структури слів.
Поділ на склади Поділ на морфеми Перенос
Най-ме-ння на-йм-енн-я на-йме-ння
Сьо-го-дні сьог-о-дн-і сьо-го-дні
Пі-ді-бра-ти піді-бр-а-ти пі-ді-бра-ти
Пі-во-стро-ва пів-остров-а пів-ост-ро-ва
О-пе-ньок о-пень-ок опе-ньок
(1 votes, average: 5.00 out of 5)