Сила духу… Її не можна побачити, бо зовні вона нічим не проявляється. Людина може бути фізично кволою, але мати надзвичайну внутрішню силу. Цю силу ми чітко відчуваємо, майже фізично. У чому вона проявляється?
У твердості характеру. Людина ніколи не зупиниться на півшляху до своєї мети. Вона не зрадить ні товариша, ні ідею, ні країну, якщо навіть доведеться заплатити своїм життям.
Тільки сильні духом можуть витратити себе до останку на благо наступних поколінь.
Саме про таких невизнаних героїв свого часу писав Іван Франко у вірші
Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод
Не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод,
Бо вам призначено скалу сесю розбить.
Самовіддана праця знесилювала людей, але вони знаходили в собі сили і п’ядь за п’яддю наближалися до своєї мети, не звертаючи уваги на втрати. Герої добре
Та сльози, ані жаль, ні біль пекучий тіла,
Ані прокляття нас не відтягли від діла,
І молота ніхто із рук не випускав.
І байдуже, що самому ліричному героєві і його побратимам не доведеться насолодитися новим життям. Вони знають, що своє призначення вони виконають, і нехай “щастя всіх прийде по наших аж кістках”.
Отже, саме завдяки людям із сильним духом життя кожного прийдешнього покоління змінюється на краще. Сила духу справді є рушійною силою в усіх починаннях. Зміцнюймо свій дух, свою волю, бо лише так можна зберегти людську гідність.