ШОТА РУСТАВЕЛІ
(XII ст.)
Шота Руставелі жив у XII ст. у Грузії. Тут він навчався в Ікалтойській академії, після чого був направлений до Візантії для продовження освіти. Про його життя лишилося дуже мало достовірних свідчень.
Відомо, зокрема, що його було послано до Єрусалима, де він, розписував грузинський монастир. І до сьогодні у тому монастирі на одній з колон зберігся портрет Руставелі: мудрий, поважний, вбраний у багаті шати старий. Відомо також, що якийсь час він був скарбником великої грузинської цариці Тамар.
У світовій культурі
А індійський цар Парсадан всіляко перешкоджає шлюбу дочки Нестан-Дареджан з високородним Таріелом, прагнучи видати її за хорезмійського принца. Проте мужня дівчина ладна краще вмерти, ніж одружитися з нелюбом. Батько ув’язнює
Проходячи крізь різні випробування, пригоди, небезпеки, друзі успішно долають їх. Царицю Нестан-Дареджан визволено, закохані з’єднуються. Добро перемагає.
У цій поемі прославляються відданість і дружба між людьми різної національності, оспівуються жінка, краса кохання, любов до рідного краю, підносяться високі людські чесноти, моральні цінності, глибокі почуття, вічні для всіх часів і народів. Саме тому “Витязь у тигровій шкурі” – не лише видатна пам’ятка старовини. Це твір вічний, він лишається живим у всі часи.
Поему написано соковитою народною мовою. Чимало афоризмів з твору Руставелі ввійшли до скарбниці народної мудрості.
Вірш, яким написано “Витязя в тигровій шкурі”, називається шаїрі. Він складається з 16 рядків, у яких римуються кожних чотири.
Українською мовою вперше (ще в минулому столітті) твір переклав Олекса Навроцький. Пропагандистом поеми в ті самі часи виступав також Михайло Гулак. Повний переклад здійснив у 1937 р. Микола Бажан – великий знавець і популяризатор грузинської літератури в Україні.