На перший погляд оповідання О. Стороженка має досить простий сюжет, бо все, що в відбувається з його героями, являє собою звичайне життя щасливих и достатньо благополучних людей. У своєму творі автор поєднав національний фольклор, реалістичне зображення життя українського селянства і фантастичні елементи, та зобразив його головного героя під гумористичним кутом.
Павлусь – головний герой оповідання “Скарб”, єдиний у родині нащадок, ріс залюбленим і зніженим матір’ю. Навіть з хати вона його не випускала, бо боялася, що в холодну
А ось мати Павлуся мала рацію, коли казала: “Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без нас житиме ще лучче, як теперечки”. І опиналася правою, тому що після смерті батьків життя Павлусі не скільки не погіршилося.
Трагічною в цьому оповіданні була смерть матері, бо в цьому був винен, хоча і побічно, сам Павлусь. Причиною смерті його матері стала хвороба, яку та отримала, коли серед ночі бігала по селу, шукаючі своїй “дитинці”
Так воно і було, бо після смерті батьків він не залишився один. За Павлусем стали доглядати наймит і наймичка, які вели господарство настільки добре, що справи навіть поліпшилися і пішли в гору. Поліпшилися настільки, що вони відкрили лавку та шинок. А парубок так і лежав далі: “Павлусь за весь день і пари з рота не пустить; хоч би часом чого і схотів, вже не попросить: якось йому і слово важко вимовити”.
Навіть грушу у саду йому ліньки було зірвати: “Бісові груші, – пробубнить, – які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот”. І хоча усі односельці вважали Павлуся щасливим, бо йому для свого добробуту нічого не треба було робити, але все ж таки жити так, як цей парубок, ніхто тне хотів. Бо це було не справжнє щастя, а якась казка, яка у будь-яку мить могла закінчитися.
А ось коли усього досягаєш своїми силами і своєю працею, оце і є справжнє щастя. У цьому і складається увесь комізм і трагізм ситуації з Павлусем – з одного боку він зовні щасливий, а з другого боку – глибоко нещасна людина.
Щодо казки Богдана Лепкого “Мишка”, то тут набагато більше трагічного, ніж комічного. Головна героїня казки – звичайна мишка, яка живе у господарстві заможного господаря, який незважаючи на війну, лише багатішає. Зустрівшись із своїми товаришами-мишами, які живуть у місті, вона взнає, наскільки важко їм живеться і як вони голодують разом з господарями.
Зрозумівши, що її хазяїн наживається на людському горі, мишка вирішує йому помститися. Діставшись до ящика з грошима, вона їх у вщент перетрощує та уходить від господаря. Мені здається, що в цьому і полягає основна думка казки, яка підтверджується словами мишки: “Хіба ж папір важніший від життя…”. Бо навіть звичайна мишка добре розуміє, наскільки погано і наскільки не по-людськи поводить себе здоровий чоловік, який замість того, щоб піти захищати свою батьківщину, наживається на горі інших та радіє, що почалася війна. Так само і Павлусь нікого не помічає і жирує у той час, як його односельці не розгинають спини, щоб заробити собі на кусок хліба.
Саме в цьому полягає трагізм ситуації, який ще яскравіше висвітлюється на фоні усього комічного, що відображується у творі.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)