Повноцінна сім’я виростає зі взаємин батьків і дітей там, де покоління спілкуються і впливають одне на одного, де є прагнення до порозуміння.
Безумовно, діти мають бути вдячні батькам за безцінний дар життя. Не варто бридитися батьками й уважати їх чимось недостойним себе. “Яблуня від яблука недалеко надає…”
Думаю, ми самі такими будемо, якщо не гіршими: лінивими, з гіршим станом здоров’я через шкідливі звички, з іще більш вимотаною нервовою системою через швидший ритм життя. Щоб не “вигадувати велосипед” кожну хвилину
Священний обов’язок батьків – виховання дітей, перетворення їх на зрілих особистостей, готових до складного шляху під назвою Життя. Особисту участь батьків у цьому вихованні не замінить ніхто й ніщо, ніякі няні, репетитори й елітні школи. Батьки, я благаю вас: подаруйте дітям себе тоді, коли вони цього ще хочуть, бо потім буде пізно!
А для цього потрібне особисте рішення й зусилля. Повноцінна сім’я також відрізняється наявністю певних традицій.
Мені запам’яталися слова відомого
Справжня сім’я – це злютована сім’я, члени якої цінують один одного. Нам може прислужитися ідеал української сім’ї: повага до старших, релігійність, спілкування батьків і дітей, увага вихованню, наявність чітких переконань і принципів у батьків.
На жаль, сучасний прогрес входить у конфлікт із принципом сімейного підпорядкування. Перегляд усіх традицій спричиняє розпад родини. Що ж, у цих питаннях я готовий бути консерватором!
(2 votes, average: 3.50 out of 5)