Мені подобається поезія А. С. Пушкіна. Коли читаєш його вірші, розумієш, що це не просто відбиття внутрішнього миру поета, але й спосіб спілкування із читачем. Поет не тільки розповідає нам про свої переживання, думки, але й ділиться досвідом, дає мудрі ради.
Так, коли я читаю вірш “Якщо життя тебе обдурить…”, виникає відчуття, що з тобою розмовляє добрий і чуйний друг, багато чого що побачив і пережив.
Якщо життя тебе обдурить,
Не засмучуйся, не гнівайся!
У день зневіри упокорся:
День веселощі, вір, настане.
Вірно говорять:
Серце в майбутньому живе;
Сьогодення уныло:
Все мгновенно, все пройде;
Що пройде, то буде мило.
Звичайно, не завжди “сьогодення уныло”, але іноді буває так, що все валиться з рук, проблеми виникають одна за інший і здається, що чорна смуга життя ніколи не скінчиться. Однак багато лих, через час, пригадуються з посмішкою, здається, що все було зовсім не так страшно, як ти думав раніше. Я думаю, що саме це й мав на увазі А. С. Пушкін, затверджуючи, що наше серце живе в майбутньому.
Поет набудовує читача на оптимістичне сприйняття реальності й говорить, що ніколи не варто сумувати в будь-якій ситуації й що можливо вирішити навіть самі складні питання.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)