“Руський співаник” – збірка народних пісень, творів українських поетів, що стали народними піснями, упорядкована К. Паньківським і видана у Львові 1888 товариством “Просвіта”. Один із перших українських пісенників. Мав “Переднє слово” упорядника, вірш Б. Кирчіва “Руська пісня благовістна”, що став прологом до збірки. Вірші народного та літературного походження згруповані в кілька циклів: “Пісні патріотичні” (44 твори) – “Ой полети, галко”, “Ой не гаразд, запорожці, не гаразд вчинили”, “Ще не вмерла
Розділ “Пісні козацькі, бурлацькі, рекрутські і чумацькі”, крім фольклорних текстів, включав вірші Ю. Федьковича (“Засвіти ми, ясна зоре”, “Пою коні при Дунаю”), П. Ніщинського (“Закувала
Вміщено вірш-пісню М. Лєрмонтова “Сам самотній по дорозі йду я…” у перекладі І. Франка, який дав високу оцінку збірникові.