(псевд. Наталь з-над Сяну; 19.09.1841, м. Сенява біля Ярослава, тепер Польща – 11.02.1908, Львів) – прозаїк і перекладач, мистецтвознавець, композитор, громадський діяч.
Походив із сім’ї священика; освіту здобув у Віденському університеті. Лідер партії “народовців”. Автор пісень та інших музичних творів на слова Ю. Федьковича, гімну “Шалійте, шалійте, скажені кати” (слова О. Колесси), музики до “Назара Стодолі” Т. Шевченка, “Ярополка І Святославича” К. Устияновича, лібрето й опери “Купало”.
Як письменник дебютував
Н. Вахнянин – організатор і керівник хорів, музичних товариств і закладів (Вищого музичного інституту ім. М. Лисенка у Львові – 1903). Гармонізував народні пісні, укладав пісенники для шкіл.
Літ.: Гриневецький І. А. Н. Вахнянин. К., 1961.
В. Погребенник