I. Павло Грабовський – поет-борець (поет із шляхетною натурою, що не мирився з неправдою і суспільним злом; багато років провів у в’язницях та засланнях за межами України; перший з українських письменників був висланий царським урядом до Сибіру за бажання визволити Україну з-під національного та соціального гніту).
II. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії в суспільстві.
1. Мета мистецтва (найвища мета мистецтва – служіння справі народу; мистецтво є “засобом боротьби зі світовою неправдою сміливим голосом за всіх пригноблених
2. Непогодження з теорією “мистецтва для мистецтва” (“Де плачуть – там немає вже краси”).
3. Висловлення поглядів на завдання поета й поезії (вірші “Я не співець чудової природи”, “До парнасців”, “З думок сучасних”, “Поетам-українцям”).
4. Взірець поета-громадянина для Грабовського (Тарас Шевченко, поезія якого “перейнята світлими ідеалами правди і братерства”).
5. Стаття “Дещо про творчість поетичну” (ствердження того, що співець мусить “робити гуртову суспільну роботу”).
III. Павло Грабовський – символ совісті і страждницької долі української інтелігенції
(своїм життям довів думку про високе суспільне призначення поета і його творчості).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)