Коли я був маленький, то дуже дивувався, чому не розмовляють наша кішка та наш собака. Я вважав це несправедливістю: чому це вони не мають дару розмовляти, а ми маємо? Вони ж від нас не гірші…
Потім я вирішив, що не може бути в природі такого, щоб звірі не говорили.
Мабуть, вони розмовляють тільки між собою, потайки, щоб люди не чули, думав я. Я вважав, що звірі та птахи образилися на людей за те, що ми їх винищуємо та їмо, тому й перемовляються так, щоб ми їх не зрозуміли. Шифруються, тобто.
Я думаю, що, якби звірі та птахи навчилися говорити
Наш пес Сірко розповів би, як він відчуває, коли до хвіртки прямує чужа людина, ще до того, як він це побачив.
Орел міг би поділитися всім побаченим з висоти свого польоту на землі. Соловейко описав би усі екзотичні краї, людей та тварин, що йому зустрічалися на довгому шляху сезонного перельоту до Африки. А от свого
Цікаво, що заставляє його прокидатися рано-вранці та чинити в хаті сміх та галас.
У народних казках люди іноді за свої гарні риси чи вчинки отримують дар розуміти мову птахів. От би й мені так пощастило!