Уроки зарубіжної літератури 6 клас
Урок 21
ДАЮТЬ УРОКИ НАМ ПРАВДИВІ ЦІ ПІСНІ
Тема: Жан де Лафонтен (1621-1695). “Зачумлені звірі”.
Я їх вдруге народив
І духом рідним збагатив.
М. Годованець
Тоді людина стає кращою, коли ви покажете їй, яка вона є.
А. Чехов
Хоч розповідь коротка й жартівлива,
Мета її ясна й правдива.
Важливий зміст, не прізвище митця.
Езопів дух я в байці зберігаю.
Коли й додам своє – гріха не маю:
Життя не викривля перо творця.
Прийми ласкавим серцем нас, читачу!
Короткістю
Федр
Мета: поглибити знання учнів про байку; розповісти про особистість і творчість Жана де Лафонтена; розкрити своєрідність його байок; розвивати образне, асоціативне мислення, творчі здібності учнів, навички роботи з текстом; прищеплювати інтерес до літератури.
Обладнання та матеріали: портрет Лафонтена, ілюстрації до його байок.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
1. Перевірка домашнього завдання (зачитування і обговорення творчих робіт учнів).
2. Звернення до теми уроку.
Оспівую в байках героїв я буденних,
Яких не знав Езоп в краях своїх священних,
Дають
Тут розмовляють всі, і риби мовчазні, –
Стосуються й людей повчальні їх поради, –
У образах тварин людські видніші вади!
(Жан де Лафонтен)
3. Робота з епіграфами.
4. Читання статті підручника про Лафонтена (с. 40-41).
“Вчительська кишенька”. Дещо про французького байкаря.
Jean de La-Fonlaine
Лафонтену виповнилося більше ніж сорок років, коли він взявся писати для нащадків: у 1668 році вийшла його перша збірка байок. Для сучасників він писав набагато раніше. Його добре знали як автора казочок, лестивих послань до вельмишанованих осіб та багатьох віршів на випадок. Лафонтен завжди був готовий складати вірші на будь-яку тему: звернення до песика, опис палацу тощо. Чотири рази на рік віршами він “розплачувався” з міністром Фуке, своїм покровителем, за пенсію, стіл і помешкання.
Проте свої “Казки”, що тішили читачів дотепністю та життєлюбністю, він писав із задоволенням. Але у цих творах Лафонтен надто сміливо висловлював свої вільні думки, за що “Казки” були заборонені поліцією за підрив авторитету церкви та глузування з її служителів. Твори довелося друкувати у Голландії.
Наприкінці життя Лафонтенові запропонували зректися своїх “неморальних творів”, а він ніяк не міг зрозуміти, що в цих казках такого поганого…
Лафонтен – перший байкар Нового часу. До нього існували лише переклади або переспіви у прозі й віршах східних збірок та байок Езопа. З-під пера Лафонтена народилася нова байка.
Коротка, повчальна, вона засяяла живими характерами, стала маленьким театральним видовищем, розіграним веселими акторами. І це видовище не втратило своєї первісної простоти, інакомовлення, а зберегло глибоку мудрість.
5. Слово вчителя.
Лафонтен був уже відомим письменником, коли почав писати байки. Тепер ми знаємо його лише як байкаря. Все, що так поціновували сучасники, тепер майже забуте…
Байка допомагала митцю висловити те, про що було небезпечно говорити відверто, адже мова йде не лише про звірів, і тим гірше для тих, хто у тваринах упізнає себе!
Образи деяких звірів у байкаря відповідали певним верствам населення. Сюжети байок він брав із різних джерел: у легендарного Езопа, у латинських, індійських, французьких письменників. Можливості жанру байки розкривали його насмішкуватий і вільнодумний розум.
Його дивакуватий звіринець – картина французького суспільства другої половини XVII століття. Перед нами двір Людовика XIV. Пишність, вишуканість, церемонії, перуки, схожі на лев’ячі гриви…
Король-сонце, король-Лев вважає, що усі тварини належать йому тілом і душею. Догодити йому важко: хто мало лестився, або ж надто багато – для всіх однаковий кінець… Лев надто жорстокий і ненажерливий:
Приятной ложью слух ласкайте королей:
Им лесть всего милей…
Поверят вам они – вы станете их другом.
(“Похорон Левиці” )
А от Вовк – персонаж багатьох байок Лафонтена – істота злісна, невдячна, вічно голодна: “ївши, ніколи кісток не розбирає”. Лисиця ж – образ, запозичений у Езопа, – обережна, хитра, підлеслива істота, яка часто одержує перемоги над недалекими, щиродушними тваринами, але іноді потрапляє у тенета власної підступності.
6. Читання байки “Зачумлені звірі” (підручник, с. 41 – 42).
7. Робота з текстом та обговорення прочитаного.
– Як ви зрозуміли назву байки?
– Знайдіть у тексті, що говорить автор про чуму.
– Які наслідки чуми?
– Яких звірів спіткала чума? Від кого ми про це дізнаємося? Відповідь аргументуйте текстом.
– У чому тварини бачать свій порятунок? (Пожертва собою заради інших, каяття в гріхах).
– Який “на душі великий гріх” має Лев? Зачитайте його каяття.
– Чи вважаєте ви його промову щирою? Обгрунтуйте свою думку.
– Зачитайте, що говорить Лис у відповідь на каяття Лева.
– Як ви оцінюєте цю промову? Які почуття вона у вас викликає?
– Яку оцінку дає Лис гріхам Лева? Чи можна погодитись із його аргументами?
– Як ви гадаєте, що мав на меті Лис?
– Подумайте: чи є гріхи у самого Лиса? А чи кається він? Чому?
– Як звірі поставилися до промови Лиса? Хто найбільше підтримав його?
– Зачитайте каяття Осла. У чому він вбачає свій гріх?
– Порівняйте гріхи Лева та Осла. Хто, на вашу думку, заслуговує на пожертву собою заради порятунку інших? Відповідь аргументуйте.
– Як громада оцінила провину Осла? Подумайте, які на те були причини.
– У байці не говориться про те, кого з тварин принесли в жертву. Хто, на вашу думку, нею стане? Чому?
– Які риси людського характеру уособлюють образи Лева, Лиса, Осла?
– Зачитайте мораль байки. Як вона співвідноситься зі змістом та назвою твору?
8. Колективне складання цитатного плану байки (запис у зошити).
Орієнтовний цитатний план байки
1. “Чума – нещадна, люта сила”.
2. “Лев скликав раду”.
3. “…зі скрути не вийти без належної покути”.
4. “Я маю на душі великий гріх”.
5. “О царю! – каже Лис… Але хіба ж то гріх?”.
6. “А потім тигри та вовки себе картали залюбки”.
7. “Та встав Осел”.
8. “Я, грішний, жмутик і вкусив”.
9. “…причина всіх напастей і лих”.
10. “Отак і в нас: є гроші – маєш право, немає – то під суд іди ” .
9. Підготовка до переказу учнями байки в особах.
– Читання байки учнями мовчки.
– Розподіл “ролей”.
– Обговорення інтонацій, що виражатимуть характер героїв (Лев – владність, удавана щирість тощо; Лис – хитрість, підлабузництво тощо; Осел – простота, відвертість, глупота тощо; Звірі (громада) – обурення, прихована радість від того, що знайшли невинну жертву тощо).
– Виразне читання учнями байки “у ролях”.
10. Переказ учнями байки в особах.
11. Узагальнення матеріалу.
– Багато звірів є. Які найгірші з них? –
Пита Цар мудреця, що розумом великий.
Мудрець: – Тиран, коли він дикий.
“Підлесник” – кажуть про ручних.
(Байка Лессінга у перекладі М. Годованця)
Право сильного – ось основа суспільства. Герої Лафонтена доводять, що навіть ворогуючі між собою хижаки здатні вмить об’єднатися, щоб звалити всі гріхи на невинну жертву.
Хитрість, підступність, підлабузництво, жорстокість, несправедливість ховаються під масками тварин, які зібралися на раду. На перший погляд, Лев щиро кається і готовий принести себе у жертву. Та навряд чи він це зробить, адже сподівається, що є ті, чий гріх тяжчий за його провини.
До того ж, він – цар звірів!
Підтримати сильного і вберегти себе від смерті хитрощами і лестощами вдається Лису. Його підлабузництво не має меж – все вивертається: злочини стають доброчинністю, нещирість – взірцевим сумлінням, а облуда – правдою. Все виправдовується для тих, хто має силу і владу!
Горе тим, хто сприймає все це за чисту монету! Осел через свою простоту, глупоту і прямодушність стає беззахисною жертвою у пазурах хижаків. Ніби все законно: громада, зваживши гріхи, вирішила покарати винного. Проте вини як такої у Осла немає: чи може він не їсти траву? Чому ж найбільший грішник – саме він?
Мабуть тому, що не має ні сили, ні влади, ні грошей. Саме у цьому – мораль не тільки байки, а й усього суспільства.
Якими б не були, о Музо, ці байки,
І чесний, і негідник їх хвалитиме:
Відверто – перший, другий – з люттю у душі.
( Федр )
12. Слово вчителя про використання того самого сюжету різними авторами (на прикладі байки “Крук і Лис”).
Іще одним із найпопулярніших сюжетів у літературі є оповідь про хитрого лиса та нерозумну ворону, яка готова “роззявити дзьоба” із сиром у відповідь на лестощі і проспівати “чудових пісень”…
Нам відомо, що у Езопа ця байка називається “Лисиця і ворона”. Взявся за цей сюжет і Федр. А у Росії сюжети Федра почав використовувати Олександр Сумароков. І на тривалий час вона стала хрестоматійною при вивченні доробку цього письменника.
Одночасно з Сумароковим, але у Німеччині, жив і працював великий німецький просвітитель, драматург, письменник Готгольд Лессінг, котрий видав книжку байок у прозі. Не оминув він теми про Ворону і Лисицю, відштовхнувшись від Езопа, але розкрив її по-своєму.
Так само своєрідно підійшли до розкриття цього давнього сюжету росіянин Іван Крилов та український байкар Леонід Глібов.
13. Читання байки Лафонтена “Крук і Лис” (у перекладі Івана Світличного).
КРУК І ЛИС
Пан Крук у дзьобі сир затис
І високо на дереві вмостився.
Почувши запах, хитрий Лис
До Крука підлестився:
“О пане Крук! Ви красень – диво з див!
Так щедро вродою вас Бог нагородив!
Коли ж ви ще й до співу вдатні
Так само, як ошатні, Ви – просто фенікс наш!” І Крук
Зрадів, роззявив дзьоб, готовий
Демонструвати спів чудовий, –
І здобич випала… облеснику до ніг.
І каже Лис: “Даю вам раду щиру:
Облесники живуть, бо залюбки
Годують їх наївні простаки.
Урок мій вартий цього сиру”.
І Крук, хоча й запізно, слово дав
Ніколи не ловити гав.
14. Словникова робота.
“Коли ж ви ще й до співу вдатні” – вмієте співати.
“Демонструвати спів чудовий” – добре співати.
Ошатний – гарно вбраний.
Фенікс – персонаж давньоєгипетської міфології – орел з пір’ям вогненно-червоного й золотого кольорів, який раз на 500 років прилітав у храм бога сонця Ра, де спалював себе на вогнищі і знову молодим відроджувався з попелу. У переносному значенні фенікс – символ вічного оновлення, безсмертя.
Облесник – той, хто лестощами й хитрощами домагається чогось.
15. Бесіда за змістом прочитаного.
– Перекажіть зміст байки.
– Із якими намірами Лис звертається до Крука?
– Про які якості птаха і як говорить хитрун?
– Як сприймає Крук слова Лиса?
– Що уособлюють образи Крука та Лиса?
– Подумайте, чому сюжет цієї байки набув популярності у світовій літературі.
16. Робота з оригіналом (підрядником) та перекладом байки “Крук і Лис”.
Методичний коментар. Якщо учні вивчають французьку мову, можна дати їм випереджувальне завдання: підготувати (краще з допомогою вчителя французької мови) виразне читання байки мовою оригіналу та виконати підрядковий переклад, або ж творчі завдання: здійснити авторський переклад чи порівняти переклад І. Світличного з оригіналом (підрядником).
“Вчительська кишенька”. Можна дати дітям випереджувальні індивідуальні (або групові) завдання: підготуватись до виразного читання байок (напам’ять або “в ролях”). На уроці можна обговорити: як байкарі поставились до відомого сюжету, які акценти розставили у своїх творах, які якості людського характеру уособлюють головні персонажі, чим вони відрізняються у кожного автора тощо.
Байка “Крук і Лисиця” Езопа – підручник, с. 39.
Федр
ЛИСТА ВОРОНА
Хто полюбляє хитрих підлабузників,
Пізніше неодмінно шкодуватиме.
Якось Ворона сир з вікна поцупила
І на високім умостилась дереві –
Поснідати. їй Лис сказав улесливо:
“Який, Вороно, в тебе полиск пір’ячка!
І тілом гожа ти, і видом теж! Якби
Ще й голос – то була б ти незрівнянною!”
Ворона ладна вже була озватися,
Та, рота ледь розкривши, випустила сир.
А Лис – хитрюга підхопив його і зник.
Вже аж тоді Ворона підступ втямила.
У байці йшлось про те, що розум – над усе;
Розсудливість дорожча від зухвалості.
Олександр Сумароков
ВОРОНА И ЛИСА
И птицы держатся людского ремесла.
Ворона сыру кус когда-то унесла
И на дуб села.
Села,
Да только лишь еще ни крошечки не ела.
Увидела Лиса во рту у ней кусок,
И думает она: “Я дам Вороне сок!
Хотя туда не вспряну,
Кусочек этот я достану,
Дуб сколько ни высок”.
“Здорово, – говорит Лисица, –
Дружок, Воронушка, названная сестрица!
Прекрасная ты птица!
Какие ноженьки, какой носок,
И можно то сказать тебе без лицемерья,
Что паче всех ты мер, мой светик, хороша!
И поцугай ничто перед тобой, душа,
Прекраснее стократ твои павлиньих перья!”
(Нелестны похвалы приятно нам терпеть).
“О, если бы еще умела ты и петь,
Так не было б тебе подобной птицы в мире!”
Ворона горлышко разинула пошире,
Чтоб быти соловьем,
“А сыру, – умает, – и после я поем.
В сию минуту мне здесь дело не о пире!”
Разинула уста
И дождалась поста.
Чуть видит лишь конец Лисицына хвоста.
Хотела петь, не пела,
Хотела есть, не ела.
Причина та тому, что сыру больше нет.
Сыр выпал из роту, – Лисице на обед.
Іван Крилов
ВОРОНА И ЛИСИЦА
Уж сколько раз твердили миру,
Что лесть гнусна, вредна; но только все не впрок,
И в сердце льстец всегда отыщет уголок.
Вороне где-то Бог послал кусочек сыру;
На ель Ворона взгромоздясь,
Позавтракать было совсем уж собралась,
Да позадумалась, а сыр во рту держала.
На ту беду Лиса близехонько бежала;
Вдруг сырный дух Лису остановил:
Лисица видит сыр, – Лисицу сыр пленил.
Плутовка к дереву на цыпочках подходит;
Вертит хвостом, с Вороны глаз не сводит
И говорит так сладко, чуть дыша:
“Голубушка, как хороша!
Ну что за шейка, что за глазки!
Рассказывать, так, право, сказки!
Какие перышки! какой носок!
И, верно, ангельский быть должен голосок!
Спой, светик, не стыдись! Что ежели, сестрица,
При красоте такой и петь ты мастерица,
Ведь ты б у нас была царь-птица!”
Вещуньина с похвал вскружилась голова,
От радости в зобу дыханье сперло, –
И на приветливы Лисицыны слова
Ворона каркнула во все воронье горло:
Сыр выпал – с ним была плутовка такова.
17. Узагальнення матеріалу.
18. Підведення підсумків уроку.
19. Домашнє завдання.
1. Індивідуальні завдання: підготувати повідомлення про Івана Крилова, підготуватись до виразного читання (напам’ять або “в ролях”) байок Крилова “Вовк і Ягня”, “Квартет”, “Лебідь, Щука і Рак”, “Цикада і Мураха” або інших (за вибором учнів).
2. Творче завдання: намалювати ілюстрації до байок Езопа, Лафонтена, Крилова (за вибором учнів).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)