Творчість Олексія Коломійця – відомого українського письменника-драматурга – одна з найцікавіших сторінок української літератури. Художня палітра його різноманітна, яскрава за змістом і образними барвами. Але в кожній своїй п’єсі драматург-новатор порушує актуальні проблеми сучасності.
Визначне місце у творчому доробку письменника належить соціально-психологічній драмі “Дикий Ангел”, або “Повість про сім’ю”. Саме таку назву дає їй автор у підзаголовку твору, в основі сюжету якого – родинні стосунки сім’ї
Але проблематика п’єси значно ширша: письменник порушує важливі проблеми персональної відповідальності кожного за свою роботу, громадську діяльність, за добробут сім’ї, що є передумовою добробуту всього народу, країни. Утвердження й зміцнення родинного щастя, злагоди між батьками та дітьми, трудове виховання в сім’ї.
Сім’я – теж маленька держава. І від того, наскільки вона буде міцною, залежить міць і процвітання усієї держави. Біля керма своєї маленької “держави”, “монархії” стоїть людина чесна, порядна, принципова й мудра – Платон Ангел. Це невтомний трудівник, господар
До грошей у Платона ставлення незвичайне: він їх не любить, а поважає. Гроші – це, звичайно, мірило достатку. А способів здобути їх Платон знає лише два: “Або заробити, або вкрасти. Третього путі немає”.
Саме цьому навчає він і своїх дітей: жити чесно й працювати в міру своїх сил. “Закінчиш інститут, попрацюєш, щоб у гаманці завелося, а тоді й женися. Інакше як жити?” – вчить він свого молодшого сина студента Павлика.
Праця – основа життя. Це добре знає трудівник, учасник війни Платон Ангел. І добробут у родину може прийти тільки через працю. Не слід чекати, доки держава про тебе подумає, надасть якісь пільги, попіклується.
Але Ангел дбає не лише про свій власний добробут. Він не відділяє себе від держави: “Ми разом з державою і плануємо, і багатіємо… Правда, я трошки попереду. Бо в неї ще чимало дармоїдів: або багато балакають та мало роблять. А в моїй державі цього немає.
Як заробив, так і їж! Як заробив, так і одягайся”, – зауважує Платон журналісту. Саме так виховує Ангел і своїх дітей.
Праця – такий непорушний закон у сім’ї Ангелів, де немає ледарів. До праці діти привчаються змалку. Діти його не бояться праці, їх не лякають життєві труднощі. Платон не розуміє і не приймає сучасне виховання, коли діти мало працюють, але багато відпочивають.
До дітей, на його думку, треба ставитися вимогливіше, суворіше. І це тільки їм на користь. Тоді діти не будуть їсти дармовий хліб, не будуть пиячити чи заглядати до чужої кишені. А щоб у сім’ї завжди був достаток, усі її члени повинні працювати. Цікаво, що поняття “підробіток” чи “приробіток” Ангел розуміє тільки так – це чесна праця. І діти розуміють і поділяють його точку зору. Вони працюють не тільки для того, щоб забезпечити своє пристойне буття, а приносять посильний внесок у духовний і матеріальний розвиток суспільства.
Тому Платон Ангел – не “користолюбець”, “жмикрут”, “скнара”, як називають його інколи інші персонажі п’єси, а справжній господар, який в усьому полюбляє порядок, чесна, справедлива, принципова людина з глибоким переконанням господаря й патріота рідної землі, великою відповідальністю чоловіка й батька. На відміну від героя твору Крячка, який всіх повчає, критикує, а сам не квапиться щось корисне й потрібне зробити, живе за принципом: день до вечора, не кажучи вже про те, що свого єдиного сина виховати як слід не зумів.
П’єса “Дикий Ангел” була створена у 1979 році. Але якою сучасною вона залишається і зараз. Після завоювання незалежності ми створюємо в Україні нову, суверенну державу на правознавчій основі. І як ніколи не вистачає нам таких чесних господарників, порядних і мудрих політиків, які б зуміли реалізувати всі наші великі задуми, створивши міцну, квітучу державу, у якій би кожна людина могла жити достойно. Є, на жаль, ще такі люди, які не проти, аби поживитися за рахунок держави (і з якими вона нещадно бореться), бракує нам ще справжніх господарів, які б чесно, по-господарськи зуміли поставити роботу так, щоб швидше підняти економіку нашої країни.
Чимало є ще й “крячків”, котрі з високих трибун виголошують красиві слова, за якими немає ніяких конкретних дій. А трудова “сімейна” педагогіка Платона Ангела сьогодні, як ніколи, актуальна, бо лише сумлінною працею ми зуміємо підняти економіку нашої країни, вийти на вищий рівень життя, коли всі люди будуть жити добре, а країна наша набуде ще більшого авторитету у світі.
Тому без перебільшення можна сказати, що п’єса О. Коломійця “Дикий Ангел” є сучасною, бо проблеми, порушені в ній, сьогодні особливо актуальні.