РОСІЯНИ ЖІНКИ (Поема, 1871-1872) Трубецька – головна героїня першої частини дилогії “Російські жінки” – “Княгиня Трубецька”, реальним її прототипом була княгиня Катерина Миколаївна Трубецька (1802- 1854), уроджена графиня Лаваль, що пішла в Сибір за чоловіком С. П. Трубецьким ( 1790-1860), полковником лейб-гвардії Преображенський полку, присудженим після грудневого повстання 1825 г. до безстрокових каторжних робіт. При відтворенні образа героїні основними джерелами Некрасову послужили мемуари декабристів С. П. Трубецького й А. Е. Троянді-На,
Другий розділ зображує зустріч героїні з іркутським губернатором, красномовні доводи якого
Щоб прискорити зустріч із чоловіком, Т. готова на будь-які жертви: підписати зречення від своїх прав і навіть іти до Нерчинских рудників під конвоєм. Одержавши, нарешті, дозвіл губернатора, героїня знову відправляється в шлях; наступна зустріч читача з нею відбувається вже в другій частині дилогії, де Т. грає скоріше пасивну роль, оскільки на першу зустріч із декабристами в рудниках Некрасов “відправляє” Марію Волконську. У першій частині Т. довірене вираження різкої думки про петербурзьке світське суспільство (“Там люди заживо гниють – / Ходячі труни, / Чоловіка – збіговисько Іуд, / а жінки – раби”); проти включення цього монологу в остаточний текст поеми різко протестував син М. Н. Волконській, але Некрасов не почув його раді, оскільки, мабуть, саме цей епізод поеми був, по авторському задумі, однієї з найважливіших кульмінаційних крапок
(1 votes, average: 5.00 out of 5)