Літо 1840 року було вирішальним у житті Тараса Шевченка. Вийшла його перша книжка поезії – “Кобзар”. Критичні відгуки були різними, їх було багато, та всі вони зійшлись на визнанні великого поетичного хисту Шевченка. І справді, навіть перші його романтичні поеми “Тополя”, “Причинна”, “Тарасова ніч” – це чудові, художньо довершені твори.
Причинна і Тополя. Дві трагічні дівочі долі. Дівчину-сироту розлучили чужі люди з коханим, і вона стала причинною. В страшну буряну ніч блукає вона біля гаю, виглядаючи козаченька
Особливістю ранніх романтичних творів Шевченка є те, що образи їхні сягають своїм корінням у глибини народної творчості.
Навіть фантастичні образи русалок відтворені так, як уявляв їх народ: це покритки та діти покриток, які були на землі скривджені людьми. А тема вірного, єдиного на все життя великого кохання – основна в українському фольклорі. Не може жити без милого дівчина, та й козак, впізнавши в мертвій, залоскотаній русалками дівчині свою кохану, у відчаї розбиває собі голову об дуб.
Одинока тополя, що росте
Не вернулася додому,
Не діждала пари –
Тонка, тонка та висока,
До самої хмари.
Реальні картини козацької вольниці, повстань українського народу проти польських поневолювачів знайшли романтичне оспівування в поемах “Тарасова ніч”, “Гамалія”, “Гайдамаки”. Шевченко створює романтичні, яскраві образи легендарних ватажків народних повстань: Тараса Трясила, Наливайка, Залізняка, Гонти.
Як і в романтичних поемах про жіночу долю, авторська оцінка подій повністю збігається з народною. Матеріали його поем – це спогади старих людей, зокрема діда Івана, ще живих гайдамаків, пісні кобзарів.
Ранній романтичній творчості Шевченка, нарівні з фантастичною таємничістю, притаманна і висока народність, правдивість, інтерес до історії рідного краю.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)